Не бояться людей: чому в українських містах дедалі частіше з’являються лисиці
В Україні дедалі частіше фіксують появу лисиць у містах. Тварини не лише заходять у житлові райони, а й поводяться значно сміливіше, ніж раніше. Причина - не лише розширення міст, а й зміни у поведінці тварин через війну та заборону полювання.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів зоолог, учасник антарктичних експедицій, менеджер проєктів "Рідкісні види" Всесвітнього фонду природи WWF-Україн Ігор Дикий.
Читайте також: Лисиця вийшла на полювання у Карпатах: рідкісне відео з фотопастки Чому тварини все частіше з’являються в містахЗа словами експерта, одна з головних причин - розростання міст і скорочення природного середовища.
"Урбоекосистема розростається - ми розбудовуємо міста і тваринам нема куди відійти. Частина екологічно пластичних видів, як лисиці, борсуки, куниці, починають пристосовуватися до життя біля людей", - пояснює Дикий.
Тобто йдеться не про "аномалію", а про адаптацію - деякі види вчаться виживати поруч із людиною.
Як війна змінила поведінку лисицьОкремий фактор - повномасштабна війна і пов’язана з нею заборона полювання. За словами зоолога, нинішнє покоління лисиць виросло вже в інших умовах. Якщо раніше людський запах означав небезпеку, то зараз цей зв’язок зник.
"Ті лисиці, які народилися під час війни, не бояться людини, бо для них людина не є тотожною смерті", - зазначає експерт.
Раніше тварини уникали людей інстинктивно, адже це було пов’язано з ризиком бути впольованими. Тепер цей досвід відсутній, і поведінка змінюється.
Чому не можна підгодовувати диких тваринЕксперт наголошує, що поява тварин у містах - це ще й відповідальність людей.
Найпоширеніша помилка - підгодовування. Воно здається безпечним, але має наслідки.
По-перше, тварини звикають до легкої їжі і втрачають навички самостійного пошуку. По-друге, вони починають частіше контактувати з людьми. Крім того, дикі тварини можуть переносити інфекції, тому важливо зберігати дистанцію.
Чи можлива повна заборона полюванняВ Україні нещодавно з’явилась петиція про повну заборону полювання. Однак, за словами Дикого, це питання не має простого рішення.
Він пояснює, що полювання - це не лише про здобич, а й про систему управління популяціями.
Є мисливці, які:
- дбають про екосистему,
- проводять біотехнічні заходи,
- підгодовують тварин,
- контролюють чисельність.
Водночас існують браконьєри, яких не цікавлять наслідки.
"Їх цікавить сам процес - здобування тварини, а не те, чи відновиться популяція", - каже експерт.
Саме тому повна заборона полювання, за його словами, не працює - це підтверджує і європейський, і світовий досвід.
Що зміниться даліЗа словами зоолога, ключове завдання - знайти баланс між охороною природи і регулюванням чисельності тварин.
Полювання має відбуватися:
- в межах закону,
- без шкоди для популяцій,
- з урахуванням екосистеми.
Зустрічі з дикими тваринами у містах можуть ставати частішими. Але це не означає, що вони безпечні або "приручені". Головне правило - не контактувати з ними і не втручатися у їхню поведінку.
Адже зміни у дикій природі - це наслідок не лише війни, а й того, як люди взаємодіють із довкіллям.
Раніше РБК-Україна писало, що через заборону полювання в Україні різко зросла чисельність диких тварин, зокрема лисиць, що призвело до поширення небезпечних хвороб, передусім сказу. Експерти попереджають, що ситуація становить загрозу для людей і тварин, а ефективним способом стримування залишається контроль популяції хижаків.
Так, наприклад, нещодавно лисеня зайшло до магазину у Львові.