Помилка Конституції 1996-го: яким насправді має бути статус Криму після деокупації

Є два головні сценарії правового статусу півострова після повернення контролю над ним. Які варіанти розглядають?

Питання майбутнього статусу деокупованого Криму стане одним із найскладніших викликів для українського конституційного права. Дискусії навколо того, чи має бути півостров автономією, тривають ще з 1996 року.

Про це йдеться у матеріалі РБК-Україна "Конституції України - 30 років: що в документі про війну та Крим і чи назріли зміни".

Головне:

• Урок 1996-го: Експерти називають територіальну автономію Криму однією з головних конституційних помилок, що створила підґрунтя для конфліктів у майбутньому.
• Сценарії після війни: Основні варіанти - створення національної кримськотатарської автономії ("автономія Киримли") або перетворення Криму на звичайну область із гарантованою культурною автономією.
• Політичний виклик: Зміна статусу півострова потребуватиме внесення правок до X розділу Конституції, що стане одним із ключових завдань для нового парламенту після перемоги.

Фото: Головні факти про Конституцію України (інфографіка РБК-Україна)

Помилка 1996 року та ідея "автономії Киримли"

Роман Безсмертний, один із авторів Конституції, вважає територіальну автономію Криму однією з головних помилок, допущених під час ухвалення Основного закону.

За його словами, рішення про створення Автономної Республіки було політичним компромісом у сесійній залі, тоді як робоча група пропонувала інший формат.

"Найбільшою помилкою при ухваленні Конституції стала територіальна автономія Криму. Решта компромісів, такі як російська мова чи вигляд великого та малого гербів - незначимі. У Криму мала б бути або національна кримськотатарська автономія, або він мав стати звичайною частиною територіального устрою України", - зазначає Безсмертний.

Читайте також: Крок до безбар'єрності: Конституцію України вперше переклали жестовою мовою

Експерт переконаний: після деокупації статус півострова має бути переглянутий. Безсмертний пропонує концепцію "автономії Киримли".

"Тобто, із повноваженнями, які передбачає міжнародне право з точки зору національної автономії, а не територіальної, як зараз", - пояснює він.

Роман Безсмертний (інфографіка РБК-Україна)

Сценарій звичайної області: думка експертів

Водночас експерт із конституційного права Богдан Бондаренко наголошує, що статус Криму безпосередньо залежатиме від умов завершення війни.

Він погоджується, що запроваджений у 1996 році формат управління АРК став одним із чинників, які створили підґрунтя для подій 2014 року.

"При поверненні Криму під наш контроль один із сценаріїв, які треба розглядати - півострів стає звичайною областю, але має бути забезпечена культурна автономія кримських татар", - вважає Бондаренко.

На думку експерта, зміна статусу півострова потребуватиме внесення правок до X розділу Конституції України. Це складний політичний процес, який залежатиме від конфігурації нового парламенту та реалій післявоєнного часу.

"Тому обираємо новий парламент, дивимося на нові реальності, і в залежності від того, що ми маємо, думаємо, що робити з конституційно-правовим статусом Криму", - резюмує Бондаренко.

Читайте також про те, чи відповідає наша Конституція вимогам воєнного часу.

Раніше ми писали про те, як україномовну Конституцію Пилипа Орлика вдалось знайти у Москві.