Репарації з Німеччини і "море квітів": як створювали легендарний сад бузків у Києві

У Ботсаду Гришка понад 1500 кущів бузку. Які унікальні сорти там можна побачити?

Травень у столиці традиційно асоціюється із цвітінням бузку на пагорбах Дніпра. Історія київського сирингарію, який став візитівкою міста, налічує вже 80 років і приховує маловідомі факти - від повоєнних поставок саджанців із Німеччини до унікальних сортів української селекції.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів завідувач відділу дендрології Ботсаду Гришка, доктор сільськогосподарських наук Юрій Клименко.

Читайте також: Прогулянки вдарять по гаманцю? У Ботсаду імені Гришка розповіли, чи піднімуть ціни на квитки

Головне:

• Початок колекції: перші саджанці привезли до Києва у 1946 році з Німеччини як репарації та через прямі закупівлі.
• Стратегія успіху: замість саду, що квітне потроху цілий рік, обрали концепцію "вибухового" цвітіння протягом двох тижнів.
• Унікальні екземпляри: у саду росте рідкісний жовтий бузок та дерева-бузки, що квітнуть пізніше за звичайні кущі.
• Жива історія: деякі кущі з першої партії 1946 року збереглися до сьогодні і мають унікальні фігурні стовбури.
• Вітчизняні сорти: відвідувачі Ботсаду можуть помилуватися супер-махровим бузком ʹЛеся Українкаʹ та темно-пурпуровим ʹВогні Донбасуʹ.

Колекція бузку у Ботсаду Гришка є однією із найбагатших у світі (інфографіка РБК-Україна)

"Море квітів" замість поступового квітування

Бузковий сад заснував професор Леонід Рубцов у 1948 році. Він навмисно вибрав для цього пагорби, з яких відкривається найкраща панорама на Дніпро. Як розповів завідувач відділу дендрології Ботсаду Юрій Клименко, архітектор свідомо відмовився від тогочасної моди на сади безперервного квітування.

"Він вибрав іншу стратегію: нехай цвітіння триває лише два тижні, але це буде справжнє "море квітів". Щоб підсилити цей ефект, він додав до експозиції деревоподібні півонії, які розквітають одночасно з бузком", - наголошує науковець.

Німецький слід та репарації

Мало хто знає, що основу сирингарію склали рослини з повоєнної Європи. У 1946 році, коли Німеччина лежала в руїнах і не мала внутрішнього ринку для декоративних рослин, українські фахівці зуміли отримати цінний матеріал.

"Частину передали як репарації після Другої світової війни, іншу - закупили. Німецькі фірми охоче продали посадковий матеріал оптовому покупцеві з України", - каже Клименко.

Один із вцілілих велетнів тієї партії - сорт Andenken an Ludwig Späth. Він має широкий фігурний стовбур і темно-пурпуровий цвіт.

Сорт Andenken an Ludwig Späth привезли з Німеччини у рамках репарацій після Другої світової (скриншот)

Жовті пелюстки та бузкові дерева

Окрім природних видів, у колекції понад 100 сортів і майже стільки ж гібридів.

Зокрема, відвідувачів дивує сорт Примроуз (Primrose), який має нетипове жовте забарвлення. Також у сирингарії можна побачити бузок сітчастий, який росте як дерево, а не кущ.

"Це величезне дерево, яке трохи пізніше за інших повністю вкривається квітами - аромат стоїть неймовірний", - розповідає завідувач відділу дендрології.

Коли традиційний бузок відцвітає, естафету перехоплюють видові рослини, як-от бузок перський розсіченолистий з оригінальними "мереживними" листками.

Унікальні українські сорти

Особливе місце в саду посідають сорти, створені київськими науковцями. Одним із найбільш знакових є бузок 'Вогні Донбасу', пелюстки якого мають білувате мерехтіння. Це один із перших українських сортів.

Сорт 'Вогні Донбасу' (скриншот)

Справжньою світовою сенсацією є сорт 'Леся Украинка', створений у 1996 році.

"У звичайного бузку чотири пелюстки, у типового махрового - близько дванадцяти, а у 'Лесі Українки' квітка настільки щільна, що в ній може бути до 50, а в окремих випадках навіть до 100 пелюсток. Це унікальне досягнення нашої селекції, яке викликає захоплення у міжнародної спільноти", - розповідає Клименко.

Сорт 'Леся Українка" (скриншот)

У Ботсаду Гришка роботу над створенням нових сортів ведуть безперервно. У 2025 році офіційно зареєстрували чотири новинки: "Малиновий Дзвін", "Світанок Оболоні", "Смуглянка" та "Іван Мазепа".

Читайте також інтерв'ю РБК-Україна із завідувачем відділу тропічних рослин Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України Романом Іванніковим про те, як температурні перепади в оранжереях цієї зими вплинули на цвітіння азалій та чи не втратили ми унікальну колекцію тропічних рослин.

Раніше ми ділились великим інтерв'ю із кандидатом біологічних наук, науковим співробітником Національного науково-природничого музею НАН України Олексієм Коваленком. Експерт розповів про українську флору, найдавніші рослини й "зелених хижаків", які ростуть у нас.