Розкрадання 23 млрд грн у "Дельта банку": чому справу мають розслідувати НАБУ

Масштаби шахрайства у банківській системі України

Українська банківська система постала перед однією з найбільших криз довіри останніх років. Розкрадання на суму понад 23 мільярди гривень — це не просто цифра у статистиці, а конкретна загроза для фінансової стабільності держави та матеріального добробуту звичайних громадян. Ця сума еквівалентна приблизно 500 мільйонам доларів США, що у період фінансових дефіцитів могла б суттєво допомогти національній економіці.

Схема, яку правоохоронці розслідують, має ознаки організованої фінансової змови, організованої на найвищих рівнях менеджменту банківської установи. Фіктивні кредити, видані фізичним особам без реального забезпечення, створили «чорну дірку» у обліку, крізь яку витекли державні ресурси.

Механізм фіктивного кредитування та відмивання коштів

Протягом кількох років один із найбільших банків держави систематично видавав безпідставні кредити підставним особам. Така схема працює просто: гроші видаються за документами, які імітують легальність угоди, але насправді жоден борг не планується повертати. Позичальник розраховується із кредитором у тіні, забираючи собі значну частину суми.

Виведені кошти не залишаються у готівці. Замість цього вони інвестуються у матеріальні активи:

• Житлові та нежитлові приміщення
• Земельні ділянки у престижних районах
• Аграрні підприємства
• Юридичні та консалтингові структури

Цей процес називають відмиванням коштів — перетворенням незаконно здобутих грошей на «чисті» активи через формалізацію у вигляді нерухомості та комерційних проектів.

Кто стояв за організацією махінацій

Центральною фігурою у цій справі названий власник банківської установи, котрий наразі переховується у австрійській столиці. Проти нього Україна запровадила розшук як у національному, так і у міжнародному масштабі. У 2025 році він потрапив під санкції через встановлені зв'язки з російської агресором.

Серед причетних осіб також названі:

1. Сестра керівника — переховується у Великій Британії, причетна до управління активами
2. Колишня голова правління — володіє громадянством іноземної держави, втекла від слідства
3. Топ-менеджери банку — нині орудують у сільськогосподарському та юридичному бізнесі, але залишаються під контролем основного підозрюваного

Підставні особи та номінальні директори не можуть залишатися осторонь кримінальних проваджень проти своїх керівників — це урок, який повинна засвоїти українська юстиція.

Роль Фонду гарантування вкладів у справі

Фонд гарантування вкладів — це державна структура, яка компенсує громадянам втрачені кошти у разі краху банку. Коли банківська установа розвалилася через шахрайські схеми, Фонду довелось виділити мільярди гривень із державного бюджету для відшкодування потерпілих вкладників.

Тепер держава має право повернути ці кошти за рахунок конфіскації активів винуватців. Позов Фонду пошкодував пряме відстоювання інтересів як громадян, так і національної скарбниці.

Чому розслідування потребує НАБУ

Національне антикорупційне бюро — це орган, спеціалізований на розкритті схем розкрадання державного майна. На відміну від інших правоохоронних структур, він менш вразливий до політичного тиску та має кращу репутацію в процесі розслідування складних справ.

Ключові причини передачі справи НАБУ:

• Органи мають досвід розслідування подібних гучних справ про розкрадання
• Інституція демонструє незалежність від зовнішнього впливу
• НАБУ володіє спеціалізованим персоналом для аналізу фінансових схем
• Бюро вже вело справи проти основного підозрюваного

Паралелі з гучною справою про корупцію

Українські аналітики вказують на схожість цієї ситуації з розслідуванням одного з найбільших корупційних скандалів останніх років. У тій справі партнерка обвинувачених, на чиє ім'я були зареєстровані незаконні активи, також потрапила під слідство. Вона отримала підозру та утримується під вартою з можливістю внесення застави.

Цей прецедент демонструє, що номінальні власники та посередники не уникають кримінальної відповідальності. Особливо це стосується тих, хто активно задіяний у управлінні та контролю над схемою.

Економічні наслідки розкрадання для України

На тлі військового конфлікту та економічної кризи кожна гривня державного фінансування критично важлива. Збитки на суму 23 мільярдів гривень могли б бути спрямовані на оборону, медицину чи соціальну допомогу потерпілим.

Повернення вкрадених коштів — це не просто питання справедливості, а питання виживання держави. Європейські партнери України, що надають фінансову підтримку, фактично компенсують ті витрати, які мали б покритися за рахунок активів втікача від правосуддя.

Поточний стан розслідування у 2026 році

Національна поліція розпочала кримінальне провадження щодо легалізації доходів, здобутих злочинним шляхом. Слідчі встановили розширений список номіналів — осіб, на чиї імена зареєстровано численні бізнес-структури, що приносять колишньому власнику прибутки.

Проведені обшуки дозволили виявити ключові ланки системи:

• Юридичну фірму, що служить тіньовим «бек-офісом»
• Керівника, якого контролює основний підозрюваний
• Мережу номіналів та підставних директорів

Земельні активи, переважно у курортних зонах Карпат та навколишніх територіях Києва, залишаються у центрі уваги розслідування.

Що передбачає закон щодо банківської шахрайства

Українське кримінальне законодавство передбачає серйозну відповідальність за фіктивне кредитування та легалізацію коштів. Обвинувачені можуть отримати тривалі терміни ув'язнення, конфіскацію майна та штрафи.

Однак виконання вироків ускладнюється тим, що основні фігури перебувають за кордоном. Тому міжнародна співпраця правоохоронних органів стає ключовою для повернення активів і притягнення до відповідальності.

Висновки та найближчі перспективи

Справа про розкрадання у «Дельта банку» — це показовий приклад системної корупції у вищих верствах банківського сектора. Передача розслідування до НАБУ може стати поворотним моментом у розкритті повного спектру махінацій.

Успішне завершення цього провадження матиме символічне значення: це продемонструє, що навіть потужні фігури з великими ресурсами не можуть залишатися безкарними. Для української державності та образу України на міжнародній арені це критично важливо.

Повернення крадених коштів під час війни — це питання не лише справедливості, але й національної безпеки.

Громадяни України, які довіряли своїм заощадженням банківській системі, мають право на відновлення справедливості. Прозорість розслідування та стійкість правоохоронних органів до давлення — це саме те, що зміцнює довіру до держави в найскладніший період її розвитку.