Віткофф і Кушнер в Україні: перші переговори про мир та реальні шанси на перемир'я

Перший політичний візит: чому американські посланці вибрали Київ

Протягом кількох місяців після початку другого президентського терміну Дональда Трампа американська адміністрація надавала перевагу дипломатичним контактам з Москвою. Стів Віткофф, спецпредставник із питань близькосхідного урегулювання, вже встигав зустрітися з Володимиром Путіним шість разів. Його колега Джаред Кушнер, зять президента та один із найдовірених його радників, відвідав Москву двічі. Проте цього разу курс змінився. Радянник Трампа та його команда оголосили про перший візит в Україну — подія, яка сигналізує про нові геополітичні розрахунки Вашингтона.

Вирушаючи до України, Віткофф і Кушнер мали прибути прямим авіарейсом з Москви до Києва. Однак російська сторона завдала низку ударів по столиці Україні напередодні, що унеможливило цей маршрут. Замість цього посланці Трампа прибули потягом з Польщі, що додало символізму їхньому прибуттю. Вони зустрілися з президентом Володимиром Зеленським біля Софії Київської — однієї з найстаріших святинь України, збудованої за кілька століть до заснування Москви. Цей вибір локації не був випадковим: він демонстрував глибину історії України й важливість її збереження.

Під час прогулянки по Києву американські дипломати отримали можливість побачити наслідки російських ударів — зруйновані будівлі, включаючи будівлю СБУ, розташовану неподалік від кремлівської святині. Такий близький контакт з реальністю конфлікту мав вплинути на розуміння ситуації спецпосланцями.

Що обговорювали в Кремлі: нові ідеї й санкційна тема

До прибуття в Україну Віткофф і Кушнер провели понад три години переговорів з Путіним у Кремлі. Офіційна інформація про зустріч надходила через помічника очільника Кремля Юрія Ушакова, який вкотре наголошував на необхідності «усунення всіх причин конфлікту». Примітно, що Ушаков навіть згадав про перепоховання видатних українських діячів — тему, яка явно не входила до порядку денного миротворчих переговорів.

На пресконференції у Києві Джаред Кушнер розкрив більше деталей про обговорення. Він заявив, що американська команда обговорила з путіном «нові ідеї, які досі не спрацювали». Своїм завданням він назвав створення комплексного мирного пакету, який би не обмежувався лише припиненням вогню, а спрямовувався на досягнення тривалого миру через рамкову угоду.

У складі американської делегації перебував також в.о. керівника санкційного департаменту Мінфіну США Джин Ланге. Його присутність сигналізувала про те, що переговори стосуються не лише припинення бойових дій, але й економічних санкцій, накладених на Росію. За логікою американської адміністрації, послаблення санкцій могло бути частиною «пакету», запропонованого Путіну.

Тристоронній формат переговорів: відновлення діалогу

Одним із ключових результатів візиту став договір про можливість відновлення тристоронніх переговорів у форматі Україна-Росія-США. Цей формат функціонував до лютого поточного року, коли США почали концентрувати ресурси на іранському напрямі. Тоді переговори були припинені, а американські посередники часто займали позицію, близьку до російської сторони.

«Завдання президента Трампа — створити мирний пакет. Йдеться не лише про припинення конфлікту. Президент Трамп передусім зосереджений на тому, як створити рамкову угоду, яка б дійсно могла привести до тривалого миру» — сказав Джаред Кушнер на пресконференції у Києві.

Президент Зеленський підтвердив, що дійсно були запропоновані нові ідеї розв'язання конфлікту. Однак він висловив обережність щодо їх змісту, заявивши, що найближчими тижнями матиме змогу обговорити деякі деталі на рівні Україна-Америка-Європа, але «вголос не хочеться говорити» про них у даний момент. Така позиція свідчить про чутливість укладення угод та необхідність узгодження позицій перед офіційним оголошенням.

За словами Кушнера, відновлення тристоронніх переговорів реалістичне протягом наступних шести місяців, тобто до весни 2026 року. Проте навіть у цьому оптимістичному сценарії президент Зеленський висловив скепсис щодо повного завершення конфлікту до зими, адже Путін чітко дав зрозуміти, що обрав стратегію ескалації.

Патріот проти дипломатії: хто «спрацював краще»

Володимир Зеленський з гумором прокоментував результати візиту, жартуючи, що Віткофф і Кушнер у Києві «спрацювали краще, ніж системи Patriot». Цей жарт містив серйозний смисл: американські переговірники домовилися про припинення російських ударів по столиці на час свого перебування, тоді як протиповітряна система часто не встигає перехопити всі цілі.

Дійсно, Кремль попередив про триденний перерив у ударах по Києву під час перебування американської делегації в Україні. Така «гуманітарна пауза» розраховувала на те, щоб продемонструвати готовність до компромісів та мирних переговорів. Однак це також мало глибший смисл: Путін хотів показати, що контролює ситуацію й готів іти на поступки, якщо межі його інтересів будуть задоволені.

Територіальні вимоги й питання Донбасу

На пресконференції Зеленський безпосередньо торкнувся найболючішої теми переговорів. Росія вимагає територіальних поступок — насамперед визнання контролю над значними частинами Донбасу. Адміністрація Трампа прямо пов'язувала надання Україні гарантій безпеки з таким сценарієм.

«Питання Донбасу — це питання цієї війни. Це не просто територіальне питання — це питання войни й на виживання, й на виснаження» — наголосив президент Україні.

Зеленський також зважив на те, що Росія планує нову хвилю мобілізації після виборів до Державної думи, запланованих на 18-20 вересня. Це свідчить, що Путін не планує послаблювати військові зусилля й розраховує на тривале протистояння, що суперечить оптимістичним оцінкам американських посланців.

Розрахунки США: вибори й енергетична криза

За кулісами дипломатичних маневрів лежать вагомі внутрішньополітичні інтереси США. Війна проти Ірану не тільки не привела до перемоги, а й суттєво пошкодила рейтингам Трампа та республіканців. Середніми виборами до Конгресу, запланованими на початок листопада, республіканці з великою вірогідністю втратять більшість у Палаті представників.

Складність ситуації посилюється ростом цін на пальне у США — традиційним чинником, на якому американські виборці базують оцінку економічної компетентності влади. Замість того щоб визнати роль своєї іранської політики в цьому зростанні, адміністрація Трампа почала звинувачувати Україну в енергетичній кризі. Міністр фінансів Скотт Бессент та міністр енергетики Кріс Райт заявили, що українські удари по російських нафтопереробних заводах спровокували світову енергетичну кризу.

Цей звіртаж стратегії свідчить про те, що Вашингтон готується до нових угод із Москвою. Весною, під час максимальної напруженості з Іраном, Кремль пропонував США пакетну домовленість: припинення російської розвідувальної підтримки Тегерану в обмін на припинення американської розвідувальної підтримки українських ударів глибоко в середину Росії. Тоді адміністрація відмовила, але питання залишилось актуальним.

Чому саме Київ: символіка й новий курс

Приїзд американських посланців до України вперше сигналізує про зміну курсу Вашингтона. Раніше Трамп вважав, що Україна програє війну, й тому його переговірники полюбляють приїздити до Москви. Проте на цей момент позиції самих США похитнулися через виснажливу іранську кампанію, яка спустошила американські збройні склади й знизила бойову готовність Пентагону.

Водночас Путін систематично відкидає пропозиції про переговори з представниками Європейського союзу. Єдиним каналом, через який можливий конструктивний діалог, залишаються США. Якщо адміністрація Трампа справді хоче відновити переговори, вона має це робити якнайшвидше, поки існує слабка вікно можливостей.

Перспективи мирного урегулювання: реалізм проти надій

Обидві сторони визнали, що завершення конфлікту до зими вкрай маловірогідне. Путін чітко дав зрозуміти, що обрав стратегію «зимової кампанії» зі знищення українських енергосистем. Це означає, що бойові дії не припиняться, навіть якщо переговори зроблять певні успіхи на дипломатичному рівні.

• Нові ідеї, запропоновані Трампом, залишаються невідомими для громадськості і будуть обговорюватися в рамках закритих переговорів.
• Санкційне питання буде ключовим елементом будь-якої угоди з Москвою.
• Тристоронній формат може запуститися протягом наступних шести місяців, але це не гарантує швидкого прогресу.
• Територіальне урегулювання залишатиметься найбільш конфліктною точкою у переговорах.

Ключова невизначеність полягає в тому, наскільки далеко готова піти американська адміністрація у своїх поступках Росії. Якщо Вашингтон справді хоче завершити конфлікт «пакетом», це означає, що не всі інтереси України будуть задоволені. Проте протилежна крайність — безкінечна війна з виснаженням ресурсів — також не є прийнятною для жодної сторони.

Приїзд Віткоффа й Кушнера до Києва можна розцінювати як перший конкретний крок американської адміністрації щодо активного залучення до переговорів. Проте реальні результати виявляться лише в наступні місяці, коли новий формат переговорів почне працювати й сторони представлять конкретні пропозиції.

Що робити Україні: рекомендації й стратегія

У цій складній ситуації Україна має дотримуватися кількох ключових принципів у своїй дипломатичній стратегії:

1. Чіткість своєї позиції: не підтримувати терміни, які не враховують її національних інтересів.
2. Залучення Європи: не дозволити США укладати угоди з Росією без координації з ЄС і довгостроковими гарантіями.
3. Контроль інформації: публічно висловлювати підтримку переговорам, але приватно добивати кращих умов.
4. Військова готовність: продовжувати укріплювати оборону, щоб показати, що Україна не слабнеє й може диктувати умови.
5. Альтернативні канали: розширити контакти з окремими країнами ЄС й незалежним від США гравцями.

Візит Віткоффа й Кушнера до Киева відкриває нову главу в переговорах про мир. Проте слова мають перетворитися на конкретні дії й результати, аби цей процес привів до справжнього врегулювання конфлікту, а не просто до угоди, яка сприятиме одній стороні.