Домашній термометр "бреше"? Синоптики пояснили, як температуру повітря вимірюють точно
Домашні термометри часто показують температуру, що суттєво відрізняється від офіційних зведень. Але це не означає, що метеорологи помилились.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Українського гідрометеорологічного центру.
Головне:
- Чому термометри "брешуть": на показники домашніх приладів впливає не лише пряме сонячне проміння, але й відбите тепло від стін чи асфальту, навіть відсутність належної вентиляції.
- Особисте сприйняття: те, як люди відчувають температуру повітря, залежить від вологості, вітру та сонця, а не лише від градусів "за вікном".
- Стандарт метеорологів: спеціалісти отримують офіційні дані за допомогою спеціальних конструкцій - психрометричних будок, які захищають прилади від "усього зайвого".
- Кому довіряти: всі метеорологічні станції працюють за єдиними міжнародними вимогами, тому їхні дані - найбільш об'єктивні та правдиві.
В УкрГМЦ нагадали, що "у спекотні літні дні в інтернеті нерідко з'являються гучні заголовки про надвисокі температури".
Зазначається, що соціальні мережі можуть рясніти фотографіями термометрів із позначками +40°С і вище навіть тоді, коли офіційні джерела про температурні рекорди не повідомляють.
У людей при цьому виникає закономірне питання - чому температура повітря суттєво відрізняється:
- на термометрах за вікном;
- у новинних заголовках;
- на офіційних метеорологічних ресурсах.
Спеціалісти зауважили: щоб зрозуміти, чому домашній термометр показує +45°С, а метеостанція - лише +30°С, достатньо згадати кілька фактів зі шкільного курсу фізики.
Так, у сонячний день легко помітити різницю в показах термометрів:
- розміщених на північній та південній стінах будинку;
- покладених на металеву поверхню та підвішених у затінку.
Причина полягає в тому, що сонячне випромінювання нагріває насамперед земну поверхню та різні предмети - асфальт, бетон, металеві конструкції, дахи будинків тощо.
Експерти Полтавського обласного центру з гідрометеорології пояснили, що "вони можуть нагріватися до температур, значно вищих за температуру повітря, а вже потім віддавати накопичене тепло навколишньому середовищу".
Отже, термометр, розміщений під прямими сонячними променями або поблизу нагрітих поверхонь:
- показує не лише температуру повітря;
- але й "фіксує" вплив сонячного випромінювання та навколишніх предметів.
Домашні термометри показують не лише "чисту" температуру повітря (інфографіка: facebook.com/UkrHMC)
Для того, щоб правильно виміряти саме температуру повітряної маси, метеорологи в усьому світі використовують психрометричну (метеорологічну) будку.
"Вперше вона була запропонована у 1864 році шотландським інженером Томасом Стівенсоном. Створена ним конструкція настільки вдало вирішувала проблему захисту приладів від впливу сонця та опадів, що швидко поширилася і стала міжнародним стандартом метеорологічних спостережень", - розповіли в облцентрі з гідрометеорології.
Зазначається, що попри стрімкий розвиток технологій її конструкція за понад півтора століття майже не змінилася.
Назву будка отримала від психрометра - приладу для вимірювання:
- температури повітря;
- вологості повітря.
Він є одним із основних інструментів усередині цієї конструкції.
Психрометрична або метеорологічна будка (фото: meteo.gov.ua)
На перший погляд психрометрична будка нагадує невеликий дерев'яний "будиночок на ніжках".
Проте кожна деталь її конструкції має важливе призначення.
Українцям розповіли, що така будка встановлюється:
- на відкритому метеорологічному майданчику;
- подалі від будівель, дерев та інших об'єктів (які можуть впливати на циркуляцію повітря або створювати додатковий нагрів).
Термометри в ній розміщуються на висоті 2 метрів над землею:
- щоб мінімізувати вплив підстильної поверхні;
- щоб все одно отримувати дані з приземного шару повітря (де перебуває людина).
Психрометрична будка нагадує "будиночок на ніжках" (фото: facebook.com/UkrHMC)
Дверцята будки традиційно відкриваються на північ, що дозволяє уникнути потрапляння прямих сонячних променів на прилади під час проведення спостережень.
Її стіни пофарбовані в білий колір, який:
- добре відбиває сонячне випромінювання;
- запобігає надмірному нагріванню конструкції.
Примітно й те, що замість суцільних стін використовуються жалюзійні решітки.
Через них повітря вільно проходить усередину, забезпечуючи постійне провітрювання, і, водночас, захищаючи прилади від прямого сонячного проміння.
Додатковий захист від нагрівання забезпечує подвійний дах із повітряним прошарком між його частинами.
Прилади, розташовані всередині психрометричної будки (фото: meteo.gov.ua)
Всередині психрометричної будки розміщуються прилади для вимірювання температури та вологості повітря. У класичному варіанті:
- сухий і змочений термометри психрометра;
- максимальний і мінімальний термометри.
Хоча на сучасних автоматизованих метеостанціях дедалі частіше використовуються електронні датчики, принцип залишається незмінним: "вимірювання повинні проводитися в умовах вільної циркуляції повітря та захисту від сторонніх впливів".
Чому даним метеостанцій можна довірятиЕксперти повідомили, що саме стандартизовані умови спостережень є однією з головних причин, чому даним метеостанцій можна довіряти.
Адже всі метеорологічні станції працюють за єдиними міжнародними вимогами, розробленими Всесвітньою метеорологічною організацією.
"Завдяки цьому температура, виміряна в Україні, може коректно порівнюватися з результатами спостережень у будь-якій іншій країні світу", - пояснили українцям.
Крім того, метеорологічні прилади регулярно проходять перевірку та повірку. Що гарантує їхню точність.
Всі метеорологічні станції працюють за єдиними міжнародними вимогами (інфографіка: facebook.com/UkrHMC)
Отже, якщо домашній термометр на сонячному балконі показує значно вищу температуру, ніж зазначено в офіційних джерелах, це зовсім не означає помилку метеорологів.
"Найімовірніше, ваш термометр вимірює не лише температуру повітря, а й вплив нагрітих сонцем поверхонь та прямих сонячних променів", - пояснили спеціалісти.
Тим часом психрометрична будка допомагає отримати саме ту температуру повітря, яку можна:
- об'єктивно порівнювати в просторі й часі;
- використовувати для прогнозування погоди й дослідження клімату.
У психрометричній будці немає випадкових деталей (інфографіка: facebook.com/UkrHMC)
Фахівці Полтавського обласного центру з гідрометеорології нагадали, що температура повітря та те, як її відчуває людина, - не зовсім одне й те саме.
Так, на теплове сприйняття людей можуть впливати:
- вологість повітря;
- швидкість вітру;
- сонячне випромінювання;
- індивідуальні особливості організму.
"Наприклад, за високої вологості спекотна погода переноситься важче, оскільки піт повільніше випаровується з поверхні шкіри, а сильний вітер взимку, навпаки, посилює відчуття холоду", - пояснили експерти.
Зазначається, що саме тому на багатьох погодних сайтах поряд із фактичною температурою можна побачити показник "відчувається як".
"Це - розрахункова величина, яка враховує вплив додаткових метеорологічних чинників на людину", - підсумували в облцентрі з гідрометеорології.
Нагадаємо, раніше в УкрГМЦ розповіли, як насправді працюють синоптики та створюються прогнози погоди.
Крім того, ми пояснювали, як в Україні фіксують тривалість сонячного сяйва - "записують" сонце.
Читайте також, чи варто довіряти народним прикметам про погоду та як її почав "прогнозувати" бабак Тимко.