Корупція в ТЦК Одеси: як працівники незаконно затримували людей

Масова справа про порушення прав у військкоматі

В одному з одеських районних центрів комплектування та соціальної підтримки розгорнулася кримінальна справа про систематичне насильство щодо цивільних осіб. Десяти військовослужбовцям повідомлено про підозру у викраденні людей, застосуванні фізичної сили та незаконному позбавленні волі. Це не просто окремі випадки грубого поводження — слідство констатує організовану схему зловживання владою.

Як функціонувала система насильства

За матеріалами досудового розслідування, протягом кількох місяців членів колективу ТЦК використовували методи, які називали дерибейними та бездоганно брутальними. Їх девіз — «Дуй, пакуй і комплектуй» — став символом цих дій. Курйозно, але цей девіз деякі фігуранти навіть встановлювали як екранну заставку на своїх мобільних телефонах.

Механізм дії був простим, але ефективним у плані залякування:

• Незаконне затримання громадян на вулицях міста
• Застосування сльозогінного газу для приборкання опору
• Фізичне насильство — удари, побиття, душення
• Примусове доправлення до приміщень військкомату
• Вимагання інформації під погрозами та фізичним тиском

Конкретні епізоди насильства

Слідство відокремило кілька показових випадків, які демонструють характер порушень:

У першому записаному інциденті працівники спробували затримати громадянина, застосувавши проти нього службовий автомобіль — намагалися його збити. Це кваліфікується як спроба завдання смертельних ушкоджень.

В іншому випадку потерпілого душили, били та закували в кайданки. Пізніше його катувальники під фізичною загрозою вимагали розкрити пароль мобільного телефону. Такі дії ілюструють рівень безчинства та тиску, який чинився на людей.

Позиція органів правосуддя: закон один для всіх. Ті, хто ухиляється від виконання свого обов'язку перед державою, мають відповідати. Так само як і ті, хто від імені держави застосовує незаконне насильство.

Кількість потерпілих та масштаб проблеми

Генеральна прокуратура встановила щонайменше вісім засвідчених потерпілих. Однак експерти припускають, що реальна кількість постраждалих значно більша — багато людей не наважуються звертатися до органів влади через страх розправи.

Слідство дійшло висновку, що дії підозрюваних носили не поодинокий, а системний характер. Це означає, що насильство було усталеною практикою, а не окремими вибухами жорстокості окремих осіб.

Статути і відповідальність фігурантів

Органи юстиції квалідифікували злочини так:

1. Чотири військовослужбовці отримали підозру у катуванні та незаконному позбавленні волі — найбільш серйозні звинувачення
2. Шість осіб отримали підозру лише за незаконне позбавлення волі

Суд ухвалив рішення щодо запобіжних заходів:

• Чотирьом фігурантам призначено тримання під вартою без можливості внесення застави
• Шість інших підозрюваних перебуватимуть під цілодобовим домашнім арештом

Мобілізаційний аспект справи

Цікавий момент — сім із десяти підозрюваних були мобілізовані навесні 2025 року. Відразу після оформлення мобілізаційних документів їх спрямували на службу до одного з районних ТЦК Одеси.

Це підіймає питання про:обор персоналу для роботи в органах військового комплектування; підготовку та контроль над виконанням повноважень новобранців; наявність механізмів позбавлення влади у разі зловживань.

Розширення розслідування

Справа не обмежилась цими десятьма осіб. Паралельно ДБР оголосила підозри ще чотирьом працівникам того ж районного відділу ТЦК. Загальна кількість фігурантів зросла до 13 осіб.

Ці четверо також звинувачуються у тортурах, залякуванні та побитті чоловіків, яких незаконно утримували у приміщеннях військкомату. Дев'ятьох раніше викритих осіб суд залишив під вартою без права застави.

Позиція державних органів

Представники генеральної прокуратури наголошують, що держава наділила цих людей формою, спеціальними повноваженнями та юридичною відповідальністю. Однак, замість дотримання закону, вони використали свої права для систематичного насильства.

Офіційна заява органів юстиції ясна: закон єдиний для всіх громадян України, незалежно від їх статусу, посади чи форми одягу. Ті, хто боргує державі своєю військовою служба, повинні відповідати. Ті, хто від імені держави застосовує насильство — теж.

Висновки та наслідки

Ця справа є тривожним сигналом про проблеми в системі комплектування та управління персоналом у військових установах. Вона демонструє, що навіть у критичний час для країни необхідно дотримуватися верховенства права та не допускати свавілля.

Громадське суспільство чекає справедливого розслідування та адекватного покарання усім винним. Важливо також встановити, як саме такі люди потрапили на ці посади й чому механізми контролю не спрацювали раніше.

Пам'ятайте: якщо ви або хтось з ваших рідних став жертвою насильства з боку працівників державних органів, звертайтесь до органів прокуратури або ДБР. Ваші свідчення можуть допомогти розслідуванню й захистити інших людей.