Справа про землю ринку «Столичний»: як слідство втратило потерпілого

Кейс справи про землю: що сталося з 18 гектарами в Києві

Розслідування однієї з найбільших справ про землю в столиці завершилось з численними питаннями для правосуддя. На кону — 18 гектарів землі з ринковою вартістю понад 160 млн гривень, які, за версією обвинувачення, були незаконно переведені у приватні руки в 2021 році. Однак у фінальній редакції обвинувального документа виявились суттєві логічні та юридичні прогалини, які можуть вплинути на перебіг судового розгляду.

Хронологія розслідування і змін у підозрі

На початку 2021 року дев'ять громадян отримали ділянки біля оптового ринку «Столичний» під Києвом у межах процедури приватизації. Згодом ці земельні ділянки були продані трьом комерційним компаніям. Слідство кваліфікувало це як змову, спрямовану на заволодіння землею та її подальшу легалізацію.

У серпні 2026 року детективи спільно з прокурором оголосили про завершення досудового розслідування. Однак порівняння редакцій підозри від 2025 року та змінених редакцій від 6 серпня виявило кардинальні відмінності.

Що зникло з фінальної редакції підозри

• Указівка на потерпілого (державу в особі районної адміністрації)
• Конкретний розмір завданої шкоди
• Способи вчинення злочину
• Територіальна прив'язка порушення
• Кількість і площа ділянок
• Наявність корисливого мотиву

У документі залишилась сума 160 013 390 гривень, але її статус змінився. Раніше вона означала конкретну шкоду потерпілому, тепер фігурує як абстрактна ринкова вартість без вказівки на конкретного збитого суб'єкта.

Невизначена оцінка і проблема з методологією

Один із ключових недоліків справи — брак чіткої документації про оцінку землі. У підозрі не зазначено:

1. Хто саме проводив розрахунок вартості
2. За якою методикою здійснювалась оцінка
3. Чи враховувались обтяження на землю
4. Чи враховувалось цільове призначення ділянок

Без цієї інформації неможливо обґрунтовано говорити про розмір шкоди, оскільки ринкова вартість може суттєво відрізнятись від фактичної вартості земельної ділянки з урахуванням усіх чинників.

П'ять років розслідування без цивільного позову

Найбільш дивовижний аспект справи — відсутність будь-яких цивільних позовів від державних органів протягом п'яти років. Жоден інститут влади не звернувся до суду з вимогою про відшкодування збитків, незважаючи на заявлену шкоду в понад 160 млн гривень.

У справі про 160 мільйонів гривень землі немає потерпілого, немає заявленої шкоди і немає цивільного позову. Це ставить під сумнів саму основу кримінального переслідування.

Це є непрямим свідченням того, що жодна компетентна державна установа не вважала себе потерпілою від описаних дій.

Проблеми з концепцією «прихованого володіння»

Обвинувачення стверджує про так звану «приховану легалізацію» майна. Однак паралельно з цим тезою виявляється суперечність: усі трансакції, власники та їхні права були зареєстровані у відкритих державних реєстрах.

Це ставить питання: як можна говорити про прихованість, якщо інформація про власність була доступна публічно? Термін «приховане володіння» втрачає сенс у контексті прозорої реєстрації прав власності.

Хронологічні суперечності та датування «змови»

У фінальній редакції підозри фігурує версія про попередню змову, але дата цієї змови припадає на період, коли ключові операції з землею вже були завершені. Це порушує логіку причинно-наслідкових зв'язків:

• Земля отримана та продана — факти, які чітко датовані
• «Змова» зафіксована датою, що йде після цих подій
• Виходить, що змову датували навпаки — задом наперед

Строки розслідування і можлива поквапність

Суд продовжив слідство до 6 вересня 2026 року у квітні. Однак у злоднічий час — 6 серпня — були внесені значні зміни до підозри для всіх учасників справи. Буквально через 6 днів, 12 серпня, НАБУ оголосило про завершення розслідування.

Це означає, що слідство завершилось на межі граничного строку, з різкою зміною ключових елементів документа. Така поквапність викликає запитання щодо якості підготовки матеріалів справи.

Що чекає на суді

Згідно з процесуальним правом, обвинувальний акт не може бути ширшим за межі підозри. Отже, на судовому засіданні суд повинен розглянути низку критичних питань:

1. Хто є потерпілим у цій справі
2. Яка конкретна шкода була завдана цьому потерпілому
3. На якій підставі государства визначена вартість землі в 160 млн грн
4. Чому жоден орган влади не заявив цивільного позову за п'ять років
5. Як обґрунтовується наявність злочинної змови за хронологічно невідповідних дат

Висновки для розуміння справи

Аналіз матеріалів розслідування показує, що справа мала суттєві мінуси у своєму оформленні. Основні елементи кримінального правопорушення — потерпілий та розмір шкоди — залишились невизначеними. Це вказує на необхідність ретельного перегляду всіх доказів у суді.

Якість розслідування вимірюється не строками його завершення, а повнотою та логічністю фактичного матеріалу, який буде доступний для судового аналізу.

Наступні етапи судового розгляду мають визначити, чи достатньо підготовлені матеріали справи для винесення справедливого рішення, чи слідство потребує додаткового уточнення ключових юридичних питань.

Як це впливає на вас

Для громадян важливо розуміти, що якісне розслідування землевпорядних справ прямо впливає на захист прав власності й протидію корупції. Якщо держава не змогла чітко визначити потерпілого у справі на суму 160 млн гривень, це ставить питання про ефективність інституцій у протидії масштабним схемам незаконного захоплення землі. Прозорість та логічність судових процесів — запорука довіри громадян до правової системи.

Слідкуйте за розвитком справи у судових засіданнях, аналізуйте матеріали, доступні у публічних реєстрах, і розділяйте інформацію про такі прецеденти з близькими людьми. Усвідомлена громадськість — найкраща запобіжна міра для землевпорядних зловживань.