Туск про арешт українця у справі «Північних потоків»: що заявив

Позиція польського керівництва щодо розслідування

У 2026 році питання про підривні операції на російських газопроводах залишається актуальним і суперечливим. Дональд Туск, очільник уряду Польщі, виступив із чіткою позицією щодо того, як мають реагувати європейські держави на затримання осіб, яких підозрюють у причетності до вибухів на «Північному потоці». Його заяви відкривають нові грани у розумінні того, як різні країни Європи сприймають ці події.

Чому Туск занепокоєний діями Берліна

Польський прем'єр наголосив, що Берлін не повинен судити осіб, які вивели з ладу газопроводи. На його думку, проблема полягає не в тих, хто знищив інфраструктуру, а в тих, хто її будував. Туск пояснив цю позицію історичними обставинами та питаннями безпеки Європи.

«Я не зміню своєї думки, і вважаю, що соромно має бути тим, хто побудував цей трубопровід, а не тим, хто його відключив»

Його аргументація ґрунтується на давній критиці Польщі проектів «Північний потік-1» та «Північний потік-2». Країна неодноразово висловлювала занепокоєння щодо енергетичної залежності Європи від Москви.

Історичний контекст: чому Польща завжди була критична

Протягом багатьох років Варшава була голосом на противагу в європейській енергетиці. Поляки розуміли потенційні ризики довгострокового енергетичного партнерства з Росією. Іншу позицію займала Німеччина, яка вважала такі проекти вигідними економічно.

• Польща критикувала газопроводи з причин безпеки
• Німеччина бачила економічні переваги
• Інші держави Центральної та Східної Європи підтримували польський скепсис
• Стратегічні інтереси розходилися між країнами ЄС

Туск зауважив, що Берлін згодом змінив точку зору, проте було вже надто пізно. Така эволюція позицій відбулась лише після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Справа Володимира З.: арешт і деталі звинувачень

Приводом для заяви Туска став арешт у Хорватії громадянина України на ім'я Володимир З. Німецькі прокурори підозрюють його у причетності до підриву газопроводів у вересні 2022 року. Це було сім місяців після початку повномасштабної агресії Росії проти України.

Володимира З. оголосили в європейський розшук на основі запиту Берліна. Однак його історія не нова. Раніше, у вересні попереднього року, чоловіка затримували у Польщі. Варшавський суд відмовив німецькій стороні в екстрадиції, і підозрюваного звільнили наступного місяця.

Кого звинувачує Берлін

Німецька прокуратура переконана, що Володимир З. як досвідчений дайвер брав участь у закладанні вибухівки на газопроводах біля острова Борнхольм. Однак сам підозрюваний усе заперечує, наголошуючи, що під час вибухів перебував в Україні.

У цій же справі фігурує ще один громадянин України — Сергій К., якого німці вважають керівником групи виконавців операції. Його затримали в Італії у серпні попереднього року, а потім передали німецькій стороні. Сергій К. також заперечує будь-яку причетність.

Що сталося з газопроводами у вересні 2022 року

Вибухи на «Північних потоках» стали епохальною подією в європейській енергетиці. Три з чотирьох ниток газопроводів отримали пошкодження. На той час «Північний потік-1» активно постачав російський газ до Європи, а його «брат» ще не запущувався в комерційну експлуатацію.

Версія німецьких слідчих

Берлін вважає, що метою операції було остаточно припинити транспортування газу цим маршрутом і позбавити Росію доходів для фінансування військової машини. Слідчі припускають, що вибухи були спланованою диверсією, спрямованою на ослаблення російської економіки в умовах конфлікту.

Позиція України щодо розслідування

Київ послідовно заперечує будь-яку причетність держави чи офіційних посадовців до цих подій. Українська сторона посилається на результати власного розслідування і наголошує, що операція не мала офіційного санкціонування.

• Україна категорично не визнає причетність держави
• Київ не надавав офіційного дозволу на такі дії
• Посадовці не були залучені до операції
• Українське розслідування надає альтернативну версію подій

Однак німецька прокуратура висуває гіпотезу, що деякі з підозрюваних могли діяти як військовослужбовці або від імені державних структур України. Це ключова точка розбіжності у версіях різних сторін.

Останні розробки у справі

30 червня 2026 року Федеральна прокуратура Німеччини висунула обвинувачення Сергію К. у Вищому земельному суді Гамбурга. Слідчі упевнені, що він входив до групи, яка підготувала та здійснила операцію на газопроводах у Балтійському морі.

Розслідування продовжується, а міжнародне напруження навколо цієї справи зростає. Різні позиції польського, німецького та українського керівництва демонструють складність геополітичних реалій сучасної Європи.

Позиція інших держав на горизонті

Заява Туска відбиває ширший контекст європейської дипломатії під час військового конфлікту. Багато країн Центральної та Східної Європи симпатизують позиції Варшави, розуміючи стратегічні передумови операцій, які мали послабити російське фінансування агресії.

З іншого боку, Берлін як найбільша економіка ЄС намагається дотримуватися принципів верховенства права і міжнародного правопорядку, що приводить його до конфлікту з прагматичною позицією країн регіону.

Ключовий момент: розслідування «Північних потоків» залишається найбільш суперечливою справою в європейській юстиції часів війни в Україні

Висновки і майбутнє справи

Позиція Туска бере до уваги те, що дії, скомпрометовані під час військового конфлікту, мають розцінюватись в контексті цього конфлікту. Польський прем'єр закликає переосмислити критерії юридичної оцінки операцій, здійснених під час агресії проти сусідньої держави.

Розвиток справи буде залежити від того, як німецькі суди розтлумачать міжнародне право та принципи справедливості у контексті збройного конфлікту. Міжнародна спільнота уважно стежить за цим прецедентом.

Слідкуй за останніми новинами з європейської політики та міжнародних розслідувань, щоб бути в курсі розвитку цієї важливої справи. Позиції різних держав продовжуватимуть розходитися доти, доки не буде знайдено спільного розуміння щодо юридичних стандартів оцінки дій під час міжнародного конфлікту.