Як чоловік ухилявся від мобілізації протягом трьох місяців
У Житомирській області розглядалась громадськістю резонансна кримінальна справа щодо ухилення від мобілізаційного призову. Обвинувачений — житель села Левків, працівник місцевого виробничого підприємства, раніше без судимостей. На момент розслідування чоловік перебував на військовому обліку та його визнали придатним до служби за результатами військово-лікарської комісії.
Проте замість того щоб з'явитися на призов, чоловік систематично уникав виконання своїх обов'язків. Це тривало більше ніж три місяці, впродовж яких правоохоронні органи та територіальні центри комплектування робили неодноразові спроби вручити йому повістку.
Три повістки й три відмови: хронологія подій
Перша спроба призвання сталася 20 вересня 2024 року. У той день працівники ТЦК відвідали місце реєстрації чоловіка й намагалися вручити повістку на явку за три дні. Однак обвинувачений категорично відмовився від її прийняття. Про цей факт складено офіційний акт. Визначений термін пройшов безрезультатно — чоловік не з'явився.
Другий випадок відбувся 30 вересня 2024 року. Мобільна команда прибула за його місцем роботи на м'ясокомбінаті та повторно намагалася передати документи з викликом на 1 жовтня. Знову отримала відмову й відсутність чоловіка в зазначений день.
Третій і останній випадок — 5 грудня 2024 року. Мобільна група ТЦК разом із поліцією приїхали за фактичною адресою проживання. Чоловік утретє відмовився від повістки й не прибув у встановлений строк — 6 грудня.
Обґрунтування ухилення
Коли справу почали розглядати на суді, обвинувачений спочатку заперечував свою вину. Однак після допиту офіцерів ТЦК, поліцейських та перегляду відеозаписів він публічно визнав провину й висловив щире розкаяння. Свої дії чоловік пояснював скаргами на погіршення здоров'я й бажанням пройти відповідне лікування.
Встановлення інвалідності: раніше чи пізніше?
У процесі судового розглядання чоловік подав офіційні документи, які змінили перебіг справи. 12 січня 2026 року експертна медична комісія встановила йому третю групу інвалідності за загальним захворюванням. На основі цього рішення він отримав офіційну відстрочку від мобілізаційного призову на початку лютого 2026 року.
Цей факт став важливим для суду. Хоча інвалідність була визнана вже під час досудового слідства та судового процесу, а не до ухилення, вона вплинула на міру покарання й обумовила вибір судом саме умовного терміну замість реального ув'язнення.
Що передбачає закон про ухилення від мобілізації
Стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Це серйозне правопорушення, яке розглядається як саботаж мобілізаційних зобов'язань держави.
Санкція статті передбачає:
- Позбавлення волі на строк від 3 до 10 років
- Конфіскацію майна (у деяких випадках)
- Додаткові обмеження прав
Однак законодавство дозволяє судам застосовувати умовні терміни з випробуванням, якщо на це є вагомі підстави.
Чинники, які впливають на суддівське рішення
При винесенні вироку судді враховують низку обставин:
- Щире каяття й розкаяння обвинуваченого
- Відсутність попередніх судимостей
- Позитивні характеристики з роботи й місця проживання
- Стан здоров'я й наявність груп інвалідності
- Практика вищих судових інстанцій
- Суспільна небезпека особи й ризик рецидиву
Судовий вирок: умовний термін замість тюрми
Богунський районний суд міста Житомира ухвалив таке рішення:
- Визнати чоловіка винним у кримінальному правопорушенні, передбаченому статтею 336 КК України
- Призначити йому 3 роки позбавлення волі
- Застосувати інститут умовного звільнення від відбування покарання
- Встановити випробувальний строк тривалістю 2 роки
Таким чином, чоловік не піде в тюрму, але на 2 роки поставлений на облік. Якщо протягом цього часу він не скоїть нового правопорушення й виконуватиме судові обов'язки, запис про засудження може бути знято.
Значення практики Верховного Суду
При обґрунтуванні свого рішення суд послався на свіжу практику Верховного Суду України щодо можливості застосування умовних термінів за статтею 336. Це означає, що вищі судові інстанції схвалюють такий підхід у окремих категоріях справ, особливо коли є змітні пом'якшувальні обставини.
Право на апеляцію й подальші кроки
Відповідно до норм процесуального права, вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів від дня його проголошення. Обвинувачений, його адвокат, прокурор чи потерпілі (у разі) мають право подати апеляційну скаргу.
Апеляційний суд повторно розглядатиме справу, перевіряючи як фактичні обставини, так і правильність застосування закону першою інстанцією.
Практичні висновки для громадян
Ця справа демонструє, що ухилення від мобілізаційного призову має серйозні юридичні наслідки, навіть якщо пізніше встановлять медичні протипоказання. Найкращий варіант — завчасно оформити документи про наявність проблем зі здоров'ям до отримання першої повістки.
Якщо у вас є сумніви щодо придатності до служби, необхідно звернутися за кваліфікованою медичною консультацією та у разі потреби оскаржити рішення військово-лікарської комісії — це набагато безпечніше, ніж ухилятися від явки.
Кримінальна відповідальність за ухилення від мобілізації наступає незалежно від подальшого встановлення інвалідності. Більш розумна тактика — своєчасно забезпечити себе медичними документами й правовим захистом.
Держава серйозно ставиться до дотримання мобілізаційних зобов'язань і активно переслідує осіб, які ухиляються від призову. Але право на справедливий суд й адекватну міру покарання залишається пріоритетом системи правосуддя.
Часті запитання
Що таке третя група інвалідності й чи звільняє вона від мобілізації?
Третя група інвалідності встановлюється при наявності стійких розладів здоров'я, які поділяють її власника на категорію осіб непридатних або обмежено придатних до військової служби. Якщо інвалідність встановлена офіційно медичною комісією, особа отримує право на відстрочку або звільнення від мобілізаційного призову. Однак у описаній справі інвалідність була визнана вже після того, як чоловік тричі відмовився від повісток, що виключило її як виправдання ухилення.
Які терміни позбавлення волі передбачає стаття 336 КК України?
Стаття 336 Кримінального кодексу України про ухилення від призову на військову службу під час мобілізації передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 10 років. Конкретний термін призначається судом залежно від обставин справи, характеру особи та наявності пом'якшувальних або обтяжувальних факторів.
Що таке умовний термін і як він працює у практиці?
Умовний термін — це форма покарання, при якій засуджена особа не перебуває в місцях позбавлення волі, але ставиться на облік на визначений період (у цій справі — 2 роки). Якщо протягом випробувального строку засуджений не скоює нових правопорушень і виконує судові обов'язки, запис про засудження може бути зняв. Це дає людині шанс на реабілітацію без реального ув'язнення.
Як можна оскаржити рішення військово-лікарської комісії про придатність до служби?
Якщо людина не погоджується з рішенням ВЛК, вона може подати скаргу у ТЦК чи звернутися до вищої комісії. Крім того, можливе судовий оскарження рішення комісії. Важливо робити це до отримання повістки на явку, адже своєчасна оскарження значно безпечніше, ніж ухилення від призову.
Які документи потрібні для обґрунтування медичних протипоказань до мобілізації?
Необхідні офіційні медичні довідки від лікарів, результати обстежень, виписки з медичної карти, документи про наявність хронічних захворювань або діагностовані розлади. Якщо планується звернення до ВЛК із скаргою, рекомендується мати при собі повний пакет медичної документації, засвідчений у встановленому порядку.
На скільки днів можна подати апеляцію на вирок суду?
Згідно з кримінальним процесуальним законодавством України, апеляційна скарга подається протягом 30 днів від дня проголошення вироку судом першої інстанції. Цей строк дотримується суворо, й пропуск терміну може означати втрату права на апеляцію без можливості її поновлення в окремих випадках.