Українці частіше купують старі авто замість нових: у чому причини та які чекати наслідки

Маючи гроші, українські водії обирають машини з пробігом замість авто "з салону"

Український автопарк оновлюється. На вулицях свіжі моделі - модний дизайн, трендове технічне начиння. Бренди аж ніяк не бюджетні, але справді нових автівок на дорогах зовсім небагато - чи не свідомо споживач прагне обрати вживане авто?

Про те, чому вживана машина здається комусь краще нової і чи варто наслідувати подібну практику, читайте в матеріалі РБК-Україна.

Читайте також: Головна проблема авторинку України: як працює індустрія скручених пробігів у 2026 році

Головне

• Гроші є, але куплю вживану - чому така позиція домінує в Україні.
• Відверті плюси б/в автівок - насправді їх чимало, принаймні, в українських умовах.
• Один до десяти-дванадцяти - таке співвідношення нових і вживаних машин, які реєструються в Україні.
• Резерви у ринку нових машин є, але чи потрібні вони тепер комусь?

Фото: вживане авто завжди готове ускладнити життя власника, але й переваг перед новим у нього чимало (freepik.ocm)

Плюси і мінуси: самі несподіванки

Для початку скажемо, що так звана машина з пробігом – це аж ніяк не погано. Темі "що краще – нова чи вживана" можна присвятити не одну статтю, але зараз назвемо ті особливості нових і вживаних машин, про які не всі догадуються.

Автомобіль з салону. У дилера клієнт отримує не просто "офіційну" машину, адаптовану до вітчизняних умов, а впевненість, що наступні три-п’ять років машина служитиме безвідмовно і не потребуватиме додаткових вкладень.

Неочевидні мінуси – перш за все у переплаті "за новизну" (порядку 10 - 15 % від ціни), яка обнулиться відразу після того, як машина виїде на дорогу.

А ще "у комплекті" з новим авто щасливий власник отримує залежність до дилерської СТО. Будь-яке звернення до сторонньої майстерні може обернутись втратою гарантію, при тому що вартість нормо-години в "офіціалів" зазвичай набагато вища.

Автомобіль з авторинку. Несподіваний плюс для багатьох покупців машини з пробігом у тому, що перший власник вже встановив на неї додаткове обладнання, за яке у дилерському салоні довелося б доплачувати чималу копієчку.

Охоронна система, чохли, модні килимки, камера, відеореєстратор - на вторинному ринку це зазвичай йде у вигляді бонусу.

Ще плюс - розкішний вибір, якого не буде у шоу-румі. На ринку є і машини з "українською" історією, і екземпляри у європейському чи американському виконанні. І кожну незвичайну версію можна "скуштувати" на ходу.

Щодо ризиків - найголовніше зрозуміти, що знайти вживаний екземпляр з правдивими показаннями одометра практично неможливо. А невідомий пробіг означає іншу невідомість: ви не знаєте, коли вам знадобиться кругленька сума на капітальний ремонт, скажімо, двигуна чи коробки-автомата.

Вживані авто: плюсів більше?

Проте, яким би не був згаданий вище баланс плюсів і мінусів, український споживач у своїй масі не вагається. Минулого року тільки кожна 12-та куплена в країні машина була обрана в автосалоні, решта - вживані.

Скромні 81 - 83 тисяч нових легковиків проти 1,1 млн. уживаних - такий баланс 2025-го, і він мало відрізняється від попередніх років. Причому позитивної (на користь нових машин) динаміки не спостерігається.

Сьогодні важко повірити, що в Україні до 2008 року частка нових машин у річних продажах становила не 7%, а 30 - 35%! Показник, до речі, близький до сьогоднішньої Німеччини.

Нових легкових авто аж до світової фінансової кризи 2008 року в Україні продавали близько 620 - 623 тисяч - третина куплених громадянами машин були новими!

Україна була країною нових автомобілів

Вторинний ринок, звісно, завжди був чималим, але не настільки масштабним, бо:

• масового імпорту б/у з Європи до 2019 р. (пам’ятаєте євробляхі?) практично не було;
• нормальним вважалося купувати нову машину, а не вживану;
• банки кредитували на прийнятних умовах - близько половини машин у салонах купувалося в кредит на 3 - 5 років, рідше - на 7 років;
• ввезення автомобілів обкладалося високим митом та податками - держава захищала вітчизняного автовиробника.

Певно, варто нагадати, що на початку століття в Україні діяло 5 автозаводів - не рахуючи виробництва вантажівок і автобусів.

Коли нові авто були доступні

Ще менш ймовірним здається, що більшість з проданих нових машин були… українського виробництва. Зокрема, у 2007-2008 роках приблизно дві третини всіх нових автомобілів, проданих в країні, були виготовлені (з різним ступенем локалізації) в Україні.

На заводах у Запоріжжі, Черкасах, Луцьку, Кременчуку, Соломоново з нуля і за технологіями SKD/CKD-складання випускали Daewoo, Chevrolet, Opel, Lada, Hyundai, Kia, Skoda, Seat тощо.

Показово, що асортимент був широким - від бюджетних "Ланосів" і "десяток" до цілком богатих і актуальних моделей типу Seat Leon, Skoda Octavia і Superb.

Тобто споживач мав вибір навіть серед нових машин суто вітчизняного виробництва. І до імпорту - в тому числі і вживаного - звертався тільки якщо хотів чогось особливого, а не просто надійний транспорт.

В наш час, навіть якщо не чіпати дилему "вітчизняний чи імпортний", чинник комфорту і статусу моделі набув більшого значення.

Читайте також: Швидко, але безпечно: як скоротити час у дорозі при поїздці на велику відстань

Чому купують вживане: головна причина

Не важко побачити, що майже всі вживані машини, імпортовані перекупниками з Європи (а це порядку 200 тисяч на рік) - не старі (середній вік - 9 років), високого класу та ще й поважних брендів.

Тобто вони аж ніяк не дешеві, що підтверджує і статистика - на ринок вони потрапляють з цінником 13 - 16 тисяч доларів. За таку суму в українських автосалонах можна знайти цілий ряд нових машин:

• Chery Tiggo 2 Pro - 599 000 грн (13 200 доларів)
• Renault Taliant - 697 800 грн (15 500 доларів)
• Hyundai i10 - 721 700 грн (16 000 доларів)
• Citroen C‑Elysee - 743 500 грн (16 500 доларів)
• Citroen С3 - 818 000 грн (18 100 доларів)

Так, це бюджетні моделі, але вони надійні, сучасні і цілком комфортабельні. Проте середньостатистичному українському автомобілістові цього замало - він хоче не просто машину, а "круту машину". І заради цього згоден на непередбачувані ремонти, клопоти з дрібними відмовами і нескінченні пошуки адекватного сервісу.

Виходить, справа не тільки у грошах - тобто не в фінансовій неспроможності українського споживача, а в певних національних особливостях?

Скільки коштують вживані авто

Олег Назаренко, генеральний директор Всеукраїнської асоціації автоімпортерів і дилерів, розкриває секрети ціноутворення вживаних авто в Європі та в Україні:

"Ціни на вживані машини не визначаються напряму їхнім класом. В першу чергу, вони залежать від вартості робочого часу. Чим більше зарплати, тим дорожче ремонтувати автомобіль. Чим багатша країна, тим там дорожче вживані автомобілі ремонтувати, і саме тому вони з роками помітно падають в ціні, від них позбавляються.

Тому одна справа, в Україні при середніх зарплатах 20 - 30 тисяч гривень взяти якусь стару автівку, і в разі її поломки віддати дяді Васі в гараж, який там відремонтує її за копійки. Та інша справа таку саму поломку ремонтувати в Німеччині".

Крім того, нагадує генеральний директор ВААІД Олег Назаренко, на ціни вторинного ринку може впливати законодавство. Наприклад, у Німеччині чим старше авто, тим більше власник платить транспортний збір, тим більший на машину екологічний збір, тим дорожча страховка на нього. Тому люди позбавляються старих авто, готові їх віддати за безцінь.

Фото: часто при покупці вживане авто має чималий залишок ресурсу, але важливо обрати доглянутий екземпляр (unsplash.com)

Які авто купують у Європі?

Резон у купівлі машини з пробігом є, і чималий. Прагматичні європейці не дадуть збрехати. Домінуючу частку ринку ті самі б/в машини складають і в більш успішних країнах, і в державах з ближчими до нас економіками. Отже, щороку вживаних машин продається :

• У Німеччині - 70% від загальної кількості угод;
• Словаччина - 75%
• Чехія - 74%
• Польща - 78%.

І секрет прихильності європейців до не дуже свіжих машин не в бідності, а у раціональності. Адже з інженерної точки зору картина така: перший власник позбувається машини не коли вона стає непридатною до використання, а коли вона наближається до періоду низки ремонтів. І одночасно починає втрачати ціну через вік.

Більш добротні машини в цей момент ще мають чималий залишок ресурсу основних агрегатів. До речі, обираючи дорогі, престижні бренди вживаних авто, українці обирають одночасно більший залишок ресурсу і надійності.

Що буде далі

З великою долею достовірності можна сказати, що країною нових автомобілів, як на початку століття, Україна стане не скоро. По-перше, на це у нас не буде грошей, а по-друге - воно не дуже і потрібно.

Українські автомобілісти навчилися сповна використовувати таке явище як вживаний автомобіль - в усіх сенсах витискуючи з нього все, що не взяв перший власник. Причому за мінімальну платню: і залишки ресурсу, і модний стайлінг, і навіть певну статусність навпіл з моральним задоволенням від вдалої і раціональної покупки.

Минулого разу ми розповідали про те, чи можна сприймати автомобіль як нвестицію і які машини в Україні найменше втрачають у ціні під час війни