Укриття у Києві: чому будується так повільно під час війни

Скільки нових укриттів з'явилося у столиці

Перш за все слід розуміти масштаб проблеми. З початку 2022 року в Київ включили в реєстр захисних споруд цивільного захисту лише чотири новозбудовані об'єкти. Це вкрай мало для міста з мільйонним населенням, що щодня стикається з ракетними обстрілами та повітряними тривогами.

Розподіл цих чотирьох об'єктів такий:

• 2 протирадіаційні укриття в Дарницькому районі при навчальних закладах, розраховані на 540 осіб;
• 2 споруди подвійного призначення в Оболонському районі комунальної та приватної власності, розраховані на 2195 осіб.

Загалом ці чотири об'єкти можуть прийняти близько 2735 людей, що є крапельницею в океані потреб столиці.

Який стан укриттів у Києві на даний момент

На сьогодні, незважаючи на повільне будівництво нових споруд, в мережі цивільного захисту міста функціонує 4358 доступних та обладнаних об'єктів. Але це значить не те саме, що достатня кількість. Розглянемо структуру наявного фонду:

1. 512 спеціалізованих сховищ із стійким захистом від усіх типів ураження;
2. 2 протирадіаційні укриття для захисту від радіації;
3. 47 споруд подвійного призначення — це будівлі соціального або господарського значення з функціями укриття;
4. 1 мобільне укриття для оперативного розгортання;
5. 3796 найпростіших укриттів — це переважно підвали, підземні паркінги та інші природні порожнини.

Цифри виглядають внушаючо, проте реальна потреба столиці значно вище.

Яка справжня потреба Києва в укриттях

Районні державні адміністрації та структурні підрозділи міської влади визначили, що Київ потребує 7894 об'єкти фонду захисних споруд цивільного захисту. Це означає, що наявна мережа недостатня майже на 45%. Ця потреба розрахована з урахуванням:

• наявності чинних об'єктів у мережі;
• необхідності підвищення рівня захисту населення;
• планів розвитку та модернізації мережі колективного захисту;
• демографічних показників і їхніх змін.

Таким чином, розрив між тим, що є, та тим, що потрібно, становить більше 3500 об'єктів.

Причини критичного запізнення у будівництві

Будівництво сучасного укриття — це не швидкий процес. Воно включає низку етапів: розроблення проєкту, проходження експертизи, безпосередньо будівельні роботи, технічний нагляд та введення в експлуатацію. Кожен етап вимагає часу та ресурсів.

Однак у 2026 році темпи будівництва гальмуються кількома критичними факторами:

Військовий стан та його економічні наслідки

Воєнний стан, що триває вже понад чотири роки, завдав удару по всій будівельній галузі. Потреби воєнної логістики, відкриття західних кордонів для потоків біженців, перехід економіки на військові рейки — все це обмежило доступні ресурси для цивільного будівництва.

Дефіцит кваліфікованої робочої сили

Одна з найбільш болючих причин — брак досвідчених будівельників. Мобілізаційні заходи витягли з будівельної галузі тисячи кваліфікованих фахівців. Далеко не кожен працівник може бути замінений новачком, особливо коли йдеться про складні інженерні споруди типу укриттів.

Проблеми з поставками матеріалів

Через економічні наслідки війни ускладнилось постачання будівельних матеріалів. Кордони змінили річки торговлі, деякі постачальники припинили роботу, логістичні ланцюги розривались.

Безпекова ситуація та енергокриза

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру призводять до частих перебоїв електропостачання, що гальмує будівельні роботи. Крім того, безпекова ситуація спонукає робітників та компанії діяти обережніше, враховуючи можливість обстрілів.

Потреба в корегуванні проєктної документації

Проєкти, розроблені раніше, часто потребують коригування під змінені реалії. Додатково необхідно проводити нові процедури закупівель відповідно до змінених умов.

Погодні та логістичні чинники

Не варто забувати про сезонність будівництва. Українська зима та весняні розливи — природні перешкоди для швидкого прогресу. Кожен рік будівництво стає можливим лише кілька місяців.

Питання фінансування

Варто зазначити, що Департамент муніципальної безпеки КМДА не є головним розпорядником бюджетних коштів на будівництво укриттів. Це означає, що питання фінансування вирішується на вищих рівнях влади, і информація про обсяги вкладень недостатня. Таким чином, розподіл грошей між оборонними потребами та цивільним захистом — предмет постійних компромісів.

Чи змінюється ситуація у 2026 році

На даний час важко прогнозувати прискорення темпів будівництва.

Побудова укриття — це не тільки матеріальне завдання, а й випробування всієї системи держави: від бюджетного планування до логістики та управління ресурсами в умовах війни.

Однак розуміння проблеми — перший крок до її вирішення. Визначення чіткої потреби у 7894 об'єктів дає змогу планувати роботи на найближчі роки.

Що мають робити мешканці Києва

Нижче наведені практичні рекомендації:

• Знайте маршрути до найближчих укриттів на випадок тривоги;
• Проведіть цей час, щоб побачити або перевірити укриття у вашому районі;
• Дотримуйтесь рекомендацій цивільного захисту щодо поведінки під час тривог;
• Слідкуйте за новостями про відкриття нових укриттів;
• Якщо у вас є підходящі приміщення (підвал, підземне паркування), розглядайте можливість внесення їх в реєстр захисних споруд.

Безпека населення — це відповідальність не тільки держави, а й кожного громадянина. Знання про укриття, вчасна реакція на тривоги та взаємна допомога сусідам — це те, що рятує життя.

Критична ситуація з укриттями в Києві вимагає розуміння всієї складності як військового, так і матеріально-технічного аспекту. Чотири нові об'єкти за чотири роки — цифра, що свідчить про масштаб завдання, яке стоїть перед столицею, та про необхідність більш енергійних дій на всіх рівнях управління.