Вибори під час війни: чи реально провести голосування в Україні 2026

Проблема виборів у воєнних умовах: чому просто змінити закон недостатньо

Організація повноцінного виборчого процесу в умовах тривалої збройної агресії — одне з найскладніших завдань перед Україною. Неможливо просто встановити дату голосування, коли мільйони громадян перебувають за кордоном, військові бойові дії тривають на значній частині території, а міста щодня зазнають ракетних атак. Виклик полягає не у політичній волі, а у практичному втіленні конституційних гарантій рівного й безпечного голосування для кожного українця.

Фундаментальна перешкода закладена в чинному законодавстві. Стаття 19 Закону про правовий режим воєнного стану прямо забороняє під час його дії проводити вибори Президента України, Верховної Ради та органів місцевого самоврядування. Це означає, що жодна апеляція до демократичних принципів не створює законної основи для голосування, поки воєнний стан залишається чинним.

Що потрібно зробити перед тим, як провести вибори

Завершення воєнного стану — перша умова

Найперше — воєнний стан має припинитися або його мають достроково скасувати. Однак це лише перший крок. Навіть після скасування правового режиму держава не може одразу оголосити день голосування. Потрібно відповісти на цілу низку конкретних питань організаційного характеру:

• як забезпечити голосування військовослужбовців, які перебувають на фронті;
• як організувати дільниці в регіонах, що зазнають постійних обстрілів;
• як залучити до виборів мільйони громадян, які перебувають за кордоном;
• як голосуватимуть внутрішньо переміщені особи без постійного місця реєстрації;
• як забезпечити доступ до інформації в зонах без електропостачання й інтернету.

Конституційний стандарт як критерій готовності

Стаття 71 Конституції України встановлює високий стандарт для будь-яких виборів: вони мають бути загальними, рівними й прямими, відбуватися таємним голосуванням, а волевиявлення громадян має бути вільним. Це не просто формальна вимога — це принцип, за яким потрібно перевірити, чи справді кожен виборець отримав однакову можливість обрати владу без тиску й небезпеки.

Якщо на частині території немає безпеки, електроенергії, доступу до інформації або інфраструктури, то формальна дата голосування не гарантує рівності виборів. У такому разі можна сказати лише про видимість демократичного процесу, а не його суть.

Що напрацьовує Центральна виборча комісія

Державні інститути вже розпочали підготовку. 7 січня 2026 року ЦВК схвалила пропозиції щодо організації загальнодержавних виборів після припинення або скасування воєнного стану. Комісія розробляє детальні правила, які знадобляться, коли зміниться правовий режим.

Напрямки роботи ЦВК включають:

1. Актуалізацію реєстру виборців і системи їх ідентифікації;
2. Механізми голосування громадян, які перебувають за межами України;
3. Процедури голосування у прифронтових регіонах і зонах з обмеженою безпекою;
4. Забезпечення участі військовослужбовців у виборчому процесі;
5. План загальної підготовки й проведення повоєнних виборів.

До розробки залучили представників органів державної влади, парламентаріїв, громадських організацій та міжнародних інституцій. Профільний парламентський комітет і робоча група готують комплексні законодавчі рішення на основі цих напрацювань. Однак ЦВК наголошує, що її пропозиції мають бути основою для широкої громадської дискусії, а не кінцевим рішенням.

Позиція президента України: два місяці перемир'я як умова

У лютому 2026 року Володимир Зеленський назвав конкретну передумову для підготовки до виборів і референдуму щодо мирної угоди: щонайменше два місяці перемир'я, безпека й час на відновлення критичної інфраструктури.

«Дайте нам два місяці перемир'я, і ми підемо на вибори. Нам потрібна безпека, інфраструктура, час для підготовки, щоб наші солдати могли голосувати, захищаючи нашу країну. Це складно, але реально».

Президент підкреслив специфіку української ситуації: держава зазнає не лише наземної агресії, але й постійних ракетних і балістичних атак на міста. Тому порівнювати українські вибори з голосуванням в інших країнах під час конфліктів неправомірно. Зеленський також висловив готовність змінити законодавство, якщо умови безпеки будуть дотримані й парламент розглядатиме таку необхідність.

Позиція США: наполягання на виборах попри умови

Дональд Трамп у грудні 2025 року заявив, що Україна повинна провести вибори, попри тривалість війни. На його думку, держава використовує воєнний стан як привід для відтермінування голосування, тоді як український народ має право обрати своїх лідерів незалежно від військової обстановки.

Така позиція США базується на принципі континуїтету демократичних інституцій і недопущення того, щоб война стала приводом для тривалого припинення виборчого процесу. Однак американська позиція не враховує практичні й безпекові реалії, з якими стикається Україна.

Позиція Європейського Союзу: вибори мають бути реальними, не формальними

Європейські інституції займають більш обережну позицію, яка орієнтована на умови проведення голосування, а не просто на факт його проведення.

Європейська комісія наголосила, що вибори мають відбутися тоді, коли це дозволять умови безпеки й функціонування демократичних інститутів. Речниця Анітта Гіппер назвала Зеленського демократично обраним лідером і підкреслила: Росія веде агресивну війну, тому голосування має проводитися за можливості нормальних умов, а не формально й поспішно.

Висока представниця ЄС з безпеки Кая Каллас зазначила: голосування під час активних зовнішніх атак не було б добрим рішенням. Коли держава зазнає агресії, усі ресурси мають спрямовуватися на оборону. Водночас Каллас наголосила, що від Росії не видно реальних кроків до припинення агресії.

Голова Європарламенту Роберта Мецола розкрила сутність проблеми через досвід звичайних українців: людей, у яких немає електроенергії, безпеки, можливості дійти до виборчої дільниці через бомбардування міст. Мецола критикувала ідею «примусити людей без світла й безпеки йти голосувати» як цинічний задум, якого Європа повинна категорично уникнути.

Розбіжність позицій: узгодженого плану немає

Незважаючи на значущість питання, публічні позиції ключових гравців — Києва, Вашингтона й Брюсселю — не утворюють узгодженого плану негайного проведення голосування:

• Трамп: вибори мають бути невідкладно, незалежно від воєнної ситуації;
• Зеленський: вибори можливі після перемир'я, безпеки й підготовки інфраструктури;
• ЄС: голосування має проводитися за умов, що забезпечують реальну демократію, а не формальність під обстрілами.

Ця різниця позицій відображає глибший конфлікт цінностей: одні вважають, що демократія як принцип має функціонувати при будь-яких умовах, інші стверджують, що справжня демократія можлива лише в середовищі мінімальної безпеки й рівного доступу.

Висновок: реалізація потребує рішення багатьох проблем

Закликати до виборів легко; організувати їх в умовах широкомасштабної агресії — надзвичайно складно. Державі потрібно синхронно вирішити юридичні, організаційні, безпекові й технічні проблеми. Мінімальний набір умов включає скасування воєнного стану, відновлення безпеки й інфраструктури, розробку механізмів голосування військовослужбовців і громадян за кордоном, забезпечення рівних можливостей для кожного виборця.

Без цього будь-які вибори залишатимуться лише видимістю демократичного процесу. Українське суспільство й міжнародна спільнота мають зберегти не лише форму демократії, але й її суть — право кожного громадянина мати вільний, безпечний і рівний голос у виборі майбутнього своєї країни.