Як бабак Тимко почав "прогнозувати" погоду: в Каразіна розкрили глибокий сенс традиції

Цього року естафету "віщування" перейняв наступник пухнастої династії

День бабака в Каразінському університеті - впізнаваний символ вишу та стала традиція. Проте її сенс - набагато глибший, ніж може здатись на перший погляд.

Про це розповіла в інтерв'ю для РБК-Україна ректорка Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Тетяна Кагановська.

Читайте також: Чи працюють насправді народні прикмети про погоду і "прогноз бабака": що кажуть синоптики Коли та як виникла харківська традиція Дня бабака

Очільниця ХНУ розповіла, що традиція Дня бабака виникла у 2004 році на біостанції університету.

"З ініціативи харківських науковців і журналістів, серед яких ключову роль відігравав професор Віктор Токарський", - поділилась Кагановська.

Від самого початку, за її словами, ідея полягала у популяризації:

• науки;
• біології;
• екологічного мислення.

"Через доступну й емоційно близьку форму", - уточнила ректорка Каразінського університету.

Вона додала, що "сьогодні ця традиція має вже понад 20-річну історію".

"І дійсно, за цей час вона виросла у впізнаваний символ Каразінського університету, який знають по всій Україні", - визнала Кагановська.

Як традиція адаптується до реалій війни в Україні

Спеціаліст поділилась, що останній День бабака (який відбувся 2 лютого 2026 року) продемонстрував, "як традиція адаптується до реалій війни".

Йдеться про те, що через безпекову ситуацію захід відбувався у дистанційному форматі.

"Всі охочі могли долучитися до події в головному корпусі університету та побачити віщування з біостанції", - нагадала Кагановська.

Хто став "віщуном" цього року і чим це важливо

Ректорка університету розповіла, що цього року офіційним "віщуном" став бабак Тимко IV (брат попереднього університетського талісмана Тимка III), який пішов на "заслужений відпочинок".

"Важливо, що за цією, на перший погляд, легкою і навіть символічною подією стоїть серйозна наукова робота. Адже бабак степовий сьогодні занесений до Червоної книги України, і це не випадково", - наголосила Кагановська.

Вона додала, що ця тварина може вважатись "індикатором стану степових екосистем", які "зазнають значного антропогенного та воєнного впливу".

"Постійні обстріли, вибухи, струси ґрунту порушують природні біоритми тварин, впливають на їхнє розмноження і загалом ставлять під загрозу стабільність популяцій", - додала фахівець.

Отже, за її словами, "навіть така "популярна" подія насправді дає можливість говорити про дуже серйозні екологічні проблеми".

"І саме в цьому полягає глибокий сенс цієї традиції", - підсумувала очільниця ХНУ.

Нагадаємо, раніше в Укргідрометцентрі розкрили правду про "метеорологічні здібності" гризунів.

Тим часом синоптик і метеоролог Наталка Діденко пояснила, чому актуальність народних прикмет обмежена та чи можна "керувати" погодою сьогодні.

Читайте також, звідки насправді походить День бабака, чому він припадає саме на 2 лютого та який "прогноз" на весну для українців дав чотирилапий "синоптик" у Харківській області цього року.