Життя на залишках ресурсу: яку приховану ціну ми платимо за роки хронічного стресу

Що робити, коли звичайний сон та вихідні вже не допомагають відновленню? Психолог про те, чим ми платимо за роки життя в умовах хронічного стресу

Жити в стані постійної напруги, починати ранок з відчуття втоми та відкладати власне ментальне здоров'я "на потім" - реальність, у якій роками перебувають мільйони українців. Багатьом здається, що постійна тривога є нормою теперішнього часу, а просити про допомогу соромно чи "не на часі", адже комусь завжди гірше. Проте така адаптація до поганого самопочуття має свою, дуже високу ціну.

Як відрізнити звичайну потребу у відпочинку від моменту, коли психіка вже б'є на сполох? Чому ми саботуємо візити до фахівців та де шукати безкоштовну підтримку? Про це в ексклюзивному коментарі для РБК-Україна розповіла психолог, експертка платформи Betobee та психоедукатор Анастасія Бикова.

Більше цікавого: Свято через силу: приховані причини, чому люди масово відмовляються від днів народження

Пастка адаптації: чому ми ігноруємо власну тривогу

За словами експерта, тривалий стрес сильно викривляє наше сприйняття норми, через що потреба у допомозі часто просто ігнорується.

"Психіка в умовах тривалого стресу поступово адаптується навіть до поганого самопочуття. Людина звикає жити з постійною тривогою, втомою чи напругою і починає сприймати це як частину звичайного життя, навіть якщо розуміє, що щось не ок", - пояснює Анастасія Бикова.

Зазвичай додаються ще інші причини: сором, страх осуду, думки на кшталт "я маю впоратися самостійно". У результаті людина може довго відкладати звернення навіть тоді, коли підтримка вже потрібна.

Багато хто вважає, що перешкодою є фінансовий бік питання, проте психолог наголошує, що сьогодні цей бар'єр легко подолати.

"Часто справа може бути в грошах чи доступності допомоги, але насправді зараз багато програм доступної психологічної підтримки, інформація про які, в відкритому доступі в інтернеті. Тут важливо пам’ятати що в таких програмах - ви маєте право звернутися, якщо вам психологічно важко, без порівняння що комусь може гірше. Ці програми покликані покращити стан нашого суспільства, ви є його частиною і ваш стан також важливий", - наголосила вона.

Втома чи виснаження: коли час діяти

Дуже важливо вчасно помітити межу, де закінчується звичайне фізичне стомлення і починається серйозне ментальне виснаження. Психолог дає чіткі орієнтири, як їх розрізнити:

"Звичайна втома зазвичай проходить після відпочинку, сну. Коли людина спить достатньо, бере вихідні, намагається відновитися, але відчуття виснаження не зникає, це вже сигнал придивитися до свого стану уважніше. Також можуть з'являтися підвищена тривожність, дратівливість, апатія, складність концентруватися, відчуття, що сил не вистачає навіть на звичні речі", - каже фахівець.

Вона додала, що не потрібно чекати критичної точки коли вже будете падати з ніг - іноді підтримка потрібна саме для того, щоб до такої точки не дійти і попередити погіршення стану.

Чому українці не знають, де шукати допомогу, і як це змінити

Статистика свідчить, що кожен другий українець губиться, коли постає питання вибору спеціаліста. Анастасія Бикова вважає, що проблема полягає в базовій поінформованості суспільства.

"Це багато в чому питання психоедукації та доступності інформації. Навіть не на рівні психологічних термінів, а на рівні - кого саме шукати, чим відрізняється психолог від психотерапевта чи психіатра, як проходить консультація, з чого почати. Тому важливо більше говорити про психічне здоров'я, робити інформацію зрозумілою та помітною", - пояснює психолог.

Як варіант зручного вирішення цієї проблеми фахівець наводить сучасні цифрові інструменти.

"Зараз існують онлайн-платформи з перевіреними спеціалістами, де можна пройти тест і по вашим запитам сайт видасть відповідних спеціалістів, ви можете подивитися профіль, зрозуміти чи пішли б саме до цієї людини, вибрати дату і час та записатися. А за тим залишиться просто прийти на консультацію, і це буде вже дуже важливий крок на шляху до покращення свого стану", - радить експертка.

Яку ціну ми платимо за життя в хронічному стресі

Життя "на межі" руйнує не лише окрему особистість, а й суспільство в цілому, адже ресурс людини має свій ліміт.

"Найбільша ціна - це те, наскільки багато людей навколо вже звикли жити у хронічному виснаженні та вважати цей стан нормою", - пояснює Анастасія Бикова.

Хронічний стрес дуже сильно впливає на організм:

• зростає рівень виснаження, тривожності, депресивних станів
• складніше підтримувати концентрацію, продуктивність, якість стосунків

Часто люди продовжують функціонувати, але роблять це вже за рахунок власного ресурсу, який вичерпується. І якщо такий стан триває роками, наслідки накопичуються як на особистому, так і на суспільному рівні».

Що досі тримає нас на плаву: секрет стійкості

Попри все, українці демонструють унікальні приклади адаптивності. За словами психолога, наша стійкість складається з багатьох щоденних елементів.

"Психологічна стійкість це не про щось одне. Для багатьох опорою залишаються близькі люди, відчуття спільності, можливість бути корисними, зберігати звичні ритуали. Найбільше буде допоміжним - вчасно повертати собі контроль там, де це можливо, через чіткі правила та зрозумілі щоденні задачі, можливості відкрито обговорювати свій досвід і мати простір для елементарного перемикання уваги", - пояснює експертка.

Водночас Анастасія Бикова закликає не романтизувати стійкість і дозволяти собі бути живими:

"Також психологічна стійкість не означає, що людина не втомлюється або не переживає складних емоцій. Часто вона проявляється в тому, що попри втому люди знаходять способи відновлюватися, шукати підтримку, переглядати свої плани під нові обставини та продовжують рухатися далі. У нинішніх умовах це не стільки про силу, скільки про гнучкість психіки та здатність знаходити нові точки опори в реальності, яка постійно змінюється", - резюмує психолог.

Ще більше цікавого:

Викиньте її зі свого лексикону: чому фраза "все буде добре" насправді знищує психіку

Пастка для дорослих: чому віра у дива та ритуали насправді руйнує наше життя