Бюджет України 2026: як уряд зупинив видатки і що буде з гривнею

Чому Україна стоїть перед бюджетною кризою в 2026 році

Третій рік від початку повномасштабної агресії Україна щорічно стикається з дефіцитом державного бюджету, який щоразу зростає. Якщо раніше країна могла розраховувати на стабільність доходів, то тепер ситуація докорінно змінилася. Одна лише доба воєнних дій обходиться державі у рекордні 190 мільйонів доларів — порівняно з 116 мільйонів у 2022 році це різниця більш ніж в 60%. При цьому економіка України значно пошкоджена російськими атаками, що призводить до скорочення податкових надходжень.

Розрив між необхідними видатками та фактичними доходами держави досяг критичної позначки. На 2026 рік планують видатки на суму понад 7 трильйонів гривень, тоді як власні ресурси складають лише 3,7 трильйона. Непокрита фінансова потреба становить 32,6 мільярда доларів, і саме цей розрив загрожує найбільшим потрясіннями для українців.

Як розподілені видатки українського бюджету

Абсолютна більшість видатків спрямовується на найнеобхідніші потреби. Розбір видатків показує, що держава не має свободи у виборі пріоритетів:

• Національна безпека та оборона — майже п'ять трильйонів гривень (більше 2/3 всіх видатків)
• Соціальний захист — понад 500 мільйардів гривень на пенсії та допомогу
• Обслуговування державного боргу — близько 470 мільйардів гривень
• Інші видатки — економіка, охорона здоров'я, освіта

На цьому тлі уряд був змушений прийняти непопулярне рішення: зупинити фінансування більшості капітальних видатків. На кінець року перенесли 39 мільйардів гривень, які мали піти на укриття в школах та лікарнях, а також на захисні споруди для об'єктів енергетики.

Фактори, що посилюють дефіцит

Скорочення доходів держави відбувається одночасно з ростом потреб. Російські атаки систематично знищують економічну інфраструктуру, що безпосередньо впливає на податкові надходження. За поточний рік Мінфін очікує недоотримати близько 70 мільйардів гривень податків.

Додатковий тиск на економіку створює геополітична нестабільність у регіоні. Здорожчання енергоносіїв внаслідок міжнародних конфліктів розігнало інфляцію, яка може значно перевищити початкові прогнози. Це ускладнює планування доходів та видатків бюджету на наступні квартали.

Економіка держави функціонує на межі можливого. Кожен квартал приносить нові виклики, і бюджет змушений постійно переглядатись.

Роль міжнародної допомоги у виходу з кризи

Майже 54% доходів бюджету України залежать від зовнішніх джерел фінансування. Міжнародні партнери поки що підтвердили готовність надати лише близько 20 мільйардів доларів із потрібних 32,6 мільярда.

Найбільш обіцяючий джерело поповнення фінансів — робота із замороженими російськими активами. Однак розблокування цих коштів потребує узгодження на рівні ЄС та інших міжнародних організацій, що затримує процес.

Крім того, міжнародна допомога прив'язана до конкретних реформ, які зобов'язалась провести Україна. На вересні 2026 року парламент повинен був ухвалити кілька законопроєктів, від яких залежали 4 мільярди євро макрофінансування від Європейського Союзу.

Скандал довкола оподаткування посилок

Одним із найконтроверсійніших заходів, необхідних для отримання міжнародної допомоги, є впровадження податків на посилки, що надходять із-за кордону. Ця ідея щорічно провалювалась на голосуванні у парламенті через опір депутатів та суспільства.

Аргументи противників оподаткування посилок залишаються незмінними з року в рік:

1. Безподаткові посилки складають величезний бізнес, що виступає альтернативою контрабанді
2. Реальна контрабанда через митницю здійснюється масштабніше, ніж через поштові посилки
3. Існують інші джерела поповнення бюджету, наприклад оподаткування підземного гральний бізнесу

Однак критична ситуація з бюджетом змусила депутатів змінити позицію. Законопроєкти про посилки ухвалили, але лише за основу. Остаточне затвердження все ще потребує голосування, і лише після цього буде розблоковано 4 мільярди євро макрофіну.

Загроза контрольованого друку гривні та девальвації

Якщо міжнародна допомога не надійде вчасно, уряд опиниться у критичній ситуації. Глава Мінфіну прямо попередив депутатів: без грошей від ЄС та МВФ доведеться друкувати гривню для фінансування пенсій, зарплат військовим та бюджетникам.

Неконтрольований грошовий емісія призведе до серйозних наслідків:

• Девальвація національної валюти на значні відсотки
• Стрімке зростання цін на товари та послуги
• Подальше сніження купівельної спроможності населення
• Ускладнення міжнародних розрахунків та торгівлі

Саме тому затримання міжнародної допомоги становить загрозу не лише для держави, а й для кожної простої української родини.

Прогнозовані подвійні податки у 2026 році

Попри те, що остаточна редакція бюджету ще не затверджена, вже видно контури майбутніх змін. Наразі в проекті записано понад 130 мільйардів гривень потенційних доходів, які залежать від законопроєктів, що ще не ухвалені.

Найімовірніші розміри податкових змін на наступний рік:

• ПДВ може збільшитись на 1 відсоток
• Акцизи можуть зрости на 4 відсотки
• Податок на прибуток банків залишатиметься на рівні 50%
• Оподаткування цифрових платформ потребує президентського підпису

Кожен цей захід передбачає додатковий збір у бюджет, але одночасно створює навантаження на громадян та бізнес. Усі ці теоретичні збільшення податків ще будуть предметом дискусії перед першим читанням бюджету, заплановане на кінець жовтня 2026 року.

Місцеві проекти як жертви бюджетної кризи

Крім видатків на укриття та захисні споруди, постраждали й інші важливі ініціативи. Відклали виплати на підготовку до зими та реалізацію планів стійкості інфраструктури. Це означає, що в найхолоднішій частині року багато громадян можуть залишитись без необхідної державної підтримки.

Такі рішення неминучо призводять до накопичення проблем на місцях: шкільні укриття залишаються незавершеними, енергетична інфраструктура менш захищена, а люди не готуються до сурової зими.

Бюджет наступного року нагадує замалу ковдру: як її не натягуй, а все одно чи ноги, чи вуха мерзнутимуть.

Перспективи розв'язання кризи

Навіть при найоптимістичніших сценаріях поточна ситуація залишається складною. Держава залежить від зовнішньої допомоги, яка напряму пов'язана з проведенням реформ. При цьому реформи часто є непопулярними у суспільстві, що створює політичні перепони.

Уряд та парламент повинні знайти баланс між потребами оборони, соціального захисту та макроекономічної стабільності. Без цього балансу збільшується ризик глибокої економічної кризи, яка матиме руйнівні наслідки для всієї країни.

Найближчі місяці будуть вирішальними. Успіх залежить від спроможності парламенту ухвалити складні законопроєкти та від готовності міжнародних партнерів забезпечити необхідну фінансову підтримку. На кону стоїть економічна безпека держави та добробут кожного українця.

Що можна зробити вже сьогодні

Хоча основні рішення приймаються на рівні уряду та парламенту, українці можуть бути свідомішими учасниками процесу. Розуміння реального стану бюджету допомагає оцінити складність вибору, який стоїть перед керівництвом держави.

Слідкуйте за розвитком ситуації в офіційних джерелах, підтримуйте реалістичні підходи до державних реформ та усвідомлюйте, що кризові рішення — це необхідність, а не вибір. Разом із тим, донесіть свою позицію до депутатів і чиновників, адже громадянська позиція мотивує еліту приймати правильні, а не легкі рішення.