Що таке СЗЧ та масштаб проблеми
Самовільне залишення частини (СЗЧ) — це один із найбільш гострих викликів сучасної військової системи. За оцінками фахівців, кількість випадків може сягати 400 тисяч або навіть перевищити цю цифру. Такий масштаб абсолютно перевищує можливості правоохоронної та судової систем розглянути відповідні кримінальні провадження в розумні терміни.
Протягом 2025 року держава вже провела чотири спеціальні періоди спрощеного повернення військовослужбовців. Останній період завершується 20 вересня. Попередні дедлайни припадали на 1 січня, 1 березня та 30 серпня. Після закінчення цих сприятливих умов повернення залишається формально можливим, однак без пільгового режиму.
«Нинішня система переводів — це все ще повільне пекло. Навіть коли обидва командири згодні, система може місяцями блокувати перехід»
Чому не працюють кримінальні статті
Фахівці вказують на кардинальну помилку у стратегії боротьби із явищем. Держава сосередджується переважно на наслідках, а не на причинах СЗЧ. Крім того, загрозливі кримінальні статті виявляють мізерну ефективність — вони не спроможні навіть на один відсоток змінити поведінку людей, які вже ухвалили рішення залишити частину.
Проблема у тому, що система штрафування та кримінального переслідування не усуває реальних проблем, які штовхають військових йти у СЗЧ. Замість того щоб розв'язувати конфлікти на корені, держава намагається каратися за наслідки — й ця стратегія явно не працює.
Вперше розглядається ідея декриміналізації
У якості альтернативного підходу розглядається декриміналізація першого випадку СЗЧ. На цьому місці система могла б передбачати не кримінальне переслідування, а адміністративні штрафи. Такий крок значно спростив би роботу судів і правоохоронців, які нині потопають у безлічі проваджень.
Цей варіант має логіку: замість того щоб засуджувати людину на кримінальний запис і ще більше штовхати її від армії, держава могла б встановити фінансовий штраф, виплату компенсації або інші адміністративні наслідки. Така декриміналізація не означає відсутність відповідальності — просто вона буде пропорційною й реально застосованою.
Недостатня адаптація у військових центрах
Основна причина СЗЧ криється у психологічній неготовності частини мобілізованих до військової служби. Під час навчання в центрах підготовки новобранці зазнають надмірного стресу й невідповідного навантаження. Замість поступової адаптації, система часто вводить людей у глибокий шок.
- Брак індивідуального підходу до новобранців
- Недостатня психологічна підготовка перед службою
- Скорочені терміни адаптації порівняно з міжнародними стандартами
- Відсутність дієвої системи підтримки психічного здоров'я
Необхідна реформа системи навчання, яка передбачала б поступову, плавну адаптацію новобранців до військового життя. Психологічна підготовка й робота з усвідомленням своєї ролі мають починатися задовго до прибуття в боєві частини.
Конфлікти між військовими та командуванням
Друга істотна причина — стосунки всередині підрозділів. Конфлікти між простими військовослужбовцями та командирами часто стають вирішальним фактором, що штовхає людину у СЗЧ.
Інституціональним рішенням могло б стати спрощення процедури переведень між підрозділами. Нинішня система надзвичайно бюрократична й волокита. Навіть коли обидва командири усно погодились на перехід, офіційне оформлення може затягуватися місяцями. Це фактично позбавляє військовослужбовців шансу втекти від конфлікту через легальні канали.
«Кримінальні статті не працюють навіть на один відсоток»
Спрощення переводів дало б людям реальний вихід замість того щоб вони шукали його в самовільному залишенні частини.
Матеріальне забезпечення військових
Третій критично важливий фактор — рівень грошового забезпечення військовослужбовців. За останні роки виплати практично не зросли відповідно до темпів інфляції. Для людей, які мають сімей на утриманні, це означає реальне зниження якості життя.
Військовий, чия зарплата не дорівнює індексу цін, не може належно утримувати дітей у школі, платити за комунальні послуги й купувати необхідні речі. Така матеріальна скрута штовхає людей до крайніх рішень.
Позитивні зміни у бюджеті 2027
Обнадійливою новиною є те, що у проєкті бюджету на 2027 рік планується збільшити видатки за цим напрямом більш ніж на 20%. Якщо цей план буде дійсно реалізований, це могло б привести до реального підвищення виплат військовим.
- Збільшення базової ставки матеріального забезпечення
- Індексація виплат відповідно до інфляції
- Доплати за деякі категорії військовослужбовців
- Матеріальна допомога сім'ям військових
Однак фінансування саме по собі недостатньо — потрібна й системна реформа, яка б охопила й психологічний супровід, й простоту внутрішньовійськових процедур.
Комплексний підхід замість каральних мір
Замість того щоб покладатися на загрози й кримінальні наслідки, держава мала б сосередитися на усуненні реальних причин СЗЧ. Це означає:
- Реформування систем адаптації у військових навчальних центрах
- Запровадження дієвої психологічної підтримки
- Спрощення процедури переведення між підрозділами
- Підвищення матеріального забезпечення військовослужбовців
- Розвиток культури командування, заснованої на повазі й справедливості
- Розгляд альтернативних наслідків для першого випадку СЗЧ
Такий багатогранний підхід мав би набагато більший вплив на зниження кількості СЗЧ, ніж просто посилення кримінальної відповідальності.
Висновок та напрями реформ
Стає очевидним, що нинішня система, яка спирається переважно на кримінальні статті й адміністративні дедлайни, вичерпала свій потенціал. Масштаб проблеми такий, що карально-репресивні методи просто неефективні.
Держава повинна змінити парадигму: замість того щоб переслідувати людей, які вже залишили частину, потрібно створити умови, за яких людина не захоче залишати частину. Це вимагає паралельної роботи на багатьох фронтах — від психологічної підготовки до справедливого матеріального забезпечення.
Розгляд таких альтернатив, як декриміналізація першого випадку, не означає ослаблення військової дисципліни. Навпаки, це забезпечить справедливіший й більш ефективний механізм контролю, спроможний дійсно змінити ситуацію на краще.
Часті запитання
Що таке СЗЧ у військовій термінології?
СЗЧ — це скорочення від «самовільне залишення частини». Це означає, що військовослужбовець без дозволу командування залишає свою військову частину. За оцінками, таких випадків в Україні може бути близько 400 тисяч або більше.
Чому кримінальні статті не допомагають боротися із СЗЧ?
Загрозливі кримінальні статті виявляються неефективними, тому що вони не усувають реальні причини, через які люди залишають частини. Судова система фізично не спроможна розглянути таку кількість проваджень, а самі люди вже ухвалили рішення залишити армію. Потрібна робота над причинами, а не наслідками.
Що таке спрощені періоди повернення військовослужбовців?
Це спеціальні терміни, протягом яких військовослужбовці можуть повернутися у частину без жорстких кримінальних наслідків. У 2025 році таких періодів було чотири, з дедлайнами 1 січня, 1 березня, 30 серпня та 20 вересня. Після закінчення цих термінів повернення залишається можливим, але без пільг.
Які основні причини СЗЧ у військовослужбовців?
Головні причини включають: психологічну неготовність новобранців через недостатню адаптацію, конфлікти між військовими й командуванням, волокиту при переведенні в інші підрозділи, а також недостатнє матеріальне забезпечення, яке не відповідає інфляції та потребам утримання сімей.
Що таке декриміналізація першого випадку СЗЧ?
Це запропонований підхід, коли замість кримінального переслідування за перший випадок самовільного залишення частини держава встановлює адміністративні наслідки, наприклад штраф. Це спростить роботу судів і правоохоронців, але не означатиме відсутність ніякої відповідальності.
Яким чином проєкт бюджету на 2027 рік стосується проблеми СЗЧ?
У проєкті бюджету на 2027 рік планується збільшити видатки на матеріальне забезпечення військовослужбовців більш ніж на 20%. Якщо це буде дійсно реалізовано, то військові мають отримати більше справедливо розраховані виплати, індексовані на інфляцію, що могло б зменшити матеріальне зубожіння та, як наслідок, кількість випадків СЗЧ.