Калашник привласнив досягнення попередників: розслідування ЗМІ

Аналіз звіту: переважна більшість показників із попередньої каденції

Коли новий керівник засідає перед парламентом з першим звітом, громадськість очікує конкретних результатів і якісних зрушень. Проте детальний розбір доповіді розкриває, що більшість цифр, озвучених міністром, походять з портфеля його попередників, а реальне прискорення робіт залишається під питанням. Це порушує важливе питання про професіоналізм управління державною інфраструктурою в умовах військового конфлікту та економічних вызовів.

Дорожне будівництво: мінімальний прогрес на папері

Одним з найглавніших показників розвитку інфраструктури стає обсяг відремонтованого дорожного покриття. Міністр повідомив про 19 млн кв. м покриття на дорогах державного значення. Однак аналіз попередніх звітів показує, що за кілька місяців до цього показник становив 18,1 млн кв. м. Такий мінімальний приріст — близько 5% за період, що аналізується — не відповідає амбіціям на якісні перетворення.

Це характерне явище в сучасній державній статистиці: цифри коригуються, але їхня темпоральність часто залишається непрозорою. Громадяни й аналітики не бачать детального графіка виконання робіт по регіонах, пріоритизації найбільш постраждалих доріг і реальних термінів завершення великих проєктів.

Водопостачання та теплова генерація: «стерпіння без руху»

За словами міністра, активно розвивається сфера водопостачання, причому на робочому етапі перебуває 30 проєктів. Попередня команда звітувала про 29 таких проєктів. Різниця у один проєкт за період, що аналізується, вказує на відсутність прискорення темпів.

Подібна картина спостерігається у теплогенерації. Міністр озвучив цифру 343 об'єкти розподіленої генерації із загальною проєктною потужністю близько 3,2 ГВт. Проте сама наявність об'єктів на різних стадіях реалізації не дорівнює готовим потужностям. Розклад передбачає введення лише 1,5 ГВт у найближчі місяці, 800 МВт — у першому кварталі 2027 року, а для решти 0,9 ГВт конкретних строків не встановлено. Це означає, що понад чверть запланованих потужностей залишається в невизначеності.

Плани стійкості: освоєння коштів без прозорості

Один із найбільш масштабних проєктів — формування регіональних «планів стійкості» для захисту критичної інфраструктури — був розроблений попередньою адміністрацією. Загальний бюджет становив 67,6 млрд грн. Новий міністр лише підтвердив цю суму та повідомив про освоєння близько 70% коштів.

Від координатора такої масштабної програми логічно було б очікувати не лише загального відсотка освоєння, а й регіональної картини: хто з виконавців відстає, де виникають проблеми та що міністерство робить для прискорення робіт.

Без деталізації за регіонами неможливо оцінити справжній стан справ. Де роботи йдуть найшвидше? Які регіони потребують додаткової підтримки? Які виконавці показують найкращі результати? На ці питання звіт відповідей не дав.

Захист критичної інфраструктури: цифри без деталей

Міністерство назвало 601 критичний елемент — великі підстанції та об'єкти енергетичного, теплового і водопостачального господарства. Загальний рівень виконання робіт озвучений як 72%, а видатки досягли 47 млрд грн.

Однак важливо розуміти різницю між загальним рівнем виконання робіт та часткою об'єктів, які вже повністю захищені. На кінець жовтня було завершено всього 109 захисних споруд з 601, ще 134 планували завершити в листопаді, 197 — у грудні. Залишок об'єктів залишається без конкретних строків.

• Кількість завершених об'єктів на момент звіту: 109
• Заплановано на листопад: 134
• Заплановано на грудень: 197
• Залишок без строків: понад 160

Крім того, для завершення розпочатих робіт і будівництва наступної черги потрібно додатково близько 60 млрд грн. Це вказує на недостатність поточного фінансування і можливість затримок.

Прикордонні проєкти і морські перевезення: успадкована спадщина

До переліку своїх досягнень міністр включив проєкти, заплановані задовго до його призначення:

• Відкриття пункту пропуску на румунському кордоні;
• Фінансування прикордонної інфраструктури за рахунок Європейського інвестиційного банку;
• Закупівля пасажирських вагонів та локомотивів з коштів міжнародних кредитів.

У морських перевезеннях, де більша частина вантажопотоку перемістилась з портів Великої Одеси до гирла Дунаю, нових стратегічних рішень запропоновано не було. Маршрут Одеса — Рені, що забезпечує сполучення з одеською периферією, має критичні вузькі місця. Зокрема, міст на 139-му кілометрі працює у реверсному режимі. На момент звіту підрядника так і не обрали, а роботи планували профінансувати з поточного утримання.

Реактивні рішення замість стратегії: водні переправи й залізниця

Більшість нових ініціатив, запропонованих новою командою, — це не результат завчасного планування, а вимушена реакція на екстрені ситуації:

Прискорене будівництво переправ

Експериментальний проєкт із побудови комбінованих водних переправ за спрощеним порядком — це відповідь на удари по мостам. Планується облаштувати понад 20 таких переходів. Це не частина заздалегідь підготовленої архітектури розвитку транспорту, а тимчасова міра.

Спрощення процедур для Укрзалізниці

Спрощення оренди локомотивів, закупівлі запчастин і послуг мас допомогти швидше реагувати на дефіцит тягового рухомого складу. Проте саме по собі це не вирішує проблему недостатку локомотивів. Гранти на придбання вживаних одиниць ще фіналізуються, допомога партнерів — на етапі домовленостей.

Пілотна схема «поїзд + автобус»

Проєкт сполучення до Сум і Лозової — тимчасовий спосіб евакуювати пасажирів до безпечних районів, а не системне рішення для організації перевезень у прифронтових регіонах.

Ці кроки можуть бути необхідними й виправданими в умовах війни, але вони свідчать про реагування на вже наявні загрози, а не про наявність власної довгострокової стратегії.

Висновок: де нова стратегія?

Звіт міністра, без сумніву, демонструє масштаби роботи, яку координує відомство. Однак він не дає відповідей на ключові питання:

1. Чи прискорилося будівництво захисту інфраструктури за нового керівництва?
2. Наскільки критична інфраструктура реально готова до нових атак?
3. Що саме змінилося в організації цієї роботи?
4. Якою буде стратегія розвитку інфраструктури після завершення війни?

Громадськість має право очікувати не лише звітів про цифри, а й прозорої комунікації про проблемні ділянки, плани їх вирішення і конкретні терміни. Інфраструктура — основа економічного відновлення, а отже, вимагає стратегічного бачення, а не тактичних поточних заходів.

Якщо ви цікавитесь питаннями державної інфраструктури й управління державними проєктами, слідкуйте за подальшими звітами й аналізами. Прозорість і професіоналізм у цій сфері — запорука успішного відновлення України.