Аудіометрія не потребує складної підготовки, але точність результату залежить від умов проведення дослідження та стану пацієнта. Перед обстеженням слуху бажано уникати ситуацій, які можуть тимчасово змінити сприйняття звуку. Якщо планується аудіометрія в Києві, під час запису варто уточнити формат дослідження та повідомити фахівцю про попередні результати перевірки слуху.
Перед процедурою сурдолог збирає анамнез, уточнює скарги та за потреби оглядає зовнішній слуховий прохід. Така інформація допомагає правильно інтерпретувати результати. Наприклад, сірчана пробка, недавній отит або закладеність вуха можуть впливати на показники повітряної провідності.
Що потрібно зробити перед дослідженням?
Спеціальної дієти чи відміни більшості звичних препаратів перед стандартною тональною аудіометрією не потрібно. Водночас є кілька практичних моментів, які варто врахувати:
Обмежити вплив гучного шуму. Концерт, робота з перфоратором, стрілецький тир або тривале перебування біля потужного обладнання напередодні можуть тимчасово підвищити слухові пороги. За можливості перед дослідженням потрібен період акустичного спокою.
Повідомити про захворювання вуха. Недавній отит, травма, операція на вусі, виділення або біль можуть змінювати результати. Фахівець визначить, чи можна проводити тестування одразу.
Врахувати закладеність носа та вух. Гострі респіраторні захворювання можуть супроводжуватися порушенням вентиляції середнього вуха та змінами тиску. У таких випадках аудіометрію іноді доповнюють тимпанометрією.
Не приходити виснаженим. Під час тесту необхідно концентруватися на дуже тихих звуках. Сильна втома або сонливість можуть ускладнити виконання завдання.
Взяти попередні результати. Старі аудіограми, висновки ЛОР-лікаря чи сурдолога дають можливість порівняти динаміку слухових порогів.
Перед дослідженням не потрібно навмисно перевіряти слух за допомогою домашніх тестів або мобільних застосунків. Вони можуть дати лише орієнтовне уявлення про слух і не замінюють клінічну аудіометрію.
Як проходить аудіометрія?
Перед початком дослідження фахівець пояснює процедуру та перевіряє правильність розташування навушників або кісткового телефону. Тест проводиться в тихому приміщенні, часто у звукоізольованій кабіні.
Під час тональної аудіометрії подаються чисті тони різної частоти та інтенсивності. Пацієнт фіксує кожен почутий сигнал. Спочатку визначають пороги повітряної провідності, а за показаннями досліджують і кісткову провідність. У результаті формується аудіограма, на якій графічно відображаються слухові пороги правого та лівого вуха.
Для отримання достовірних показників важливо не намагатися вгадувати момент подачі сигналу. Реєструється саме найменший рівень звуку, який стабільно сприймається. Надмірно швидкі або випадкові відповіді можуть спотворити результат і потребувати повторної перевірки.
Чи потрібна додаткова діагностика?
У деяких випадках однієї аудіометрії недостатньо. Якщо результати вказують на порушення звукопроведення або є підозра на патологію середнього вуха, сурдолог може призначити тимпанометрію. За складнішої клінічної картини застосовуються мовна аудіометрія, отоакустична емісія або інші методи.
Комплексна діагностика приглухуватості дає змогу визначити не лише рівень зниження слуху, а й характер порушення. Це важливо для подальшого спостереження, лікування або підбору слухового апарата.