Вирок Шевченківського суду: засудження за ухилення від мобілізації

Один із львівян отримав суворе покарання за те, що не з'явився до військових структур у визначений час. Шевченківський районний суд Львова засудив чоловіка до трьох років позбавлення волі за ухилення від призову на військову службу в умовах воєнної мобілізації. Справа висвітлює складність ситуації, коли мобілізовані громадяни мають водночас враховувати як військові вимоги, так і своїх судові зобов'язання.

Хто був обвинувачений: особисті деталі та судова справа

Засуджений мешканець Львова працював вантажником і раніше не мав судимостей. Проте на момент мобілізаційного процесу він перебував під слідством у справі іншого характеру.

З березня 2024 року Залізничний районний суд Львова розглядає відносно нього кримінальне провадження за статтею, яка передбачає відповідальність за грабіж в умовах воєнного стану. У цій справі чоловік був затриманий під заставу розміром 60,5 тисячи гривень і мав систематично з'являтися на засідання.

Хронологія подій: від повістки до неявки

Події розгортались наступним чином:

  1. 11 травня 2024 року — працівники територіального центру комплектування доставили чоловіка на військово-лікарську комісію.
  2. За результатами комісії — його визнали придатним до військової служби без обмежень.
  3. 13 травня 2024 року — львівянин під власний підпис отримав мобілізаційне розпорядження з вимогою з'явитися 3 червня до 09:30 для відправки до збірного пункту.
  4. 3 червня 2024 року — чоловік не з'явився ні до ТЦК, ні до військової частини, не повідомивши про причини неявки.

Позиція обвинуваченого: чому він не прийшов

На суді засуджений вину не визнав. Він наводив власну версію подій, яка принципово відрізнялась від позиції прокуратури.

«Мене затримали на заправці та доставили до ТЦК. Після ВЛК возили до навчальних центрів та військових частин у Брюховичах, Старичах та інших районах. Але щоразу, коли я казав юристам військових частин про те, що перебуваю під заставою і повинен з'являтися до суду, мене відправляли назад до Львова».

Головна аргументація обвинуваченого зводилась до того, що військові структури свідомо відмовляли йому у прийманні на службу через його процесуальний статус. Він стверджував:

  • Він не намагався ховатися від служби, а просто не міг виконати наказ через об'єктивні причини;
  • Щоразу повідомляв юристів військових частин про свій статус підозрюваного;
  • Невтішна ситуація повторювалась у листопаді та грудні 2024 року, коли його знову возили по чотирьох частинах;
  • Дізнавшись у грудні про перебування в розшуку, він добровільно не ховався й був затриманий.

Позиція суду та правова оцінка

Суддя критично розглянув усі аргументи захисту й визнав їх недостатніми для виправдання.

Законодавча база рішення

Стаття 336 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу. Суд визначив такі ключові правові моменти:

  • Наявність відкритого кримінального провадження не входить до вичерпного переліку поважних причин, за якими громадянин може не з'явитись за повісткою;
  • Злочин вважається закінченим з моменту неявки в указаний час (3 червня 2024 року), а не з моменту затримання;
  • Подальші спроби мобілізації в листопаді та грудні не скасовують факту первинного порушення;
  • Офіцер мобілізаційного відділення дав показання про те, що роз'яснив чоловікові під час вручення повістки: судова справа не є визнаною причиною для відстрочки.

Відмінність між неявкою та неможливістю

Суд відокремив два поняття: добровільне ухилення від служби та об'єктивну неможливість виконати наказ. На думку судді, обвинувачений мав можливість з'явитись 3 червня, навіть якби він передбачав відмову військових частин.

Вирок та покарання

Шевченківський районний суд Львова винесено такий вирок:

  1. Визнання винним у вчиненні кримінального правопорушення за статтею 336 КК України (ухилення від призову на військову службу під час мобілізації);
  2. Покарання: 3 роки позбавлення волі;
  3. Строк відбування рахується з моменту звернення вироку до виконання;
  4. Право на апеляцію — вирок можна оскаржити до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів.

Актуальність проблеми у 2026 році

Ця справа показує, що питання взаємодії між мобілізаційними процедурами та судовими зобов'язаннями громадян залишається актуальним. Для осіб, які водночас мобілізуються та мають судові справи, ситуація залишається складною. Суди послідовно відстоюють позицію, що наявність кримінального провадження не звільняє від виконання мобілізаційного наказу.

Висновки та попередження

Ключовий висновок з цієї справи: українське законодавство не розглядає наявність судової справи як поважну причину для ухилення від мобілізації. Громадяни, які отримали повістку, мають з'явитись у вказаний час незалежно від їхнього процесуального статусу в інших справах.

Якщо особа вважає, що має підстави для відстрочки чи звільнення від служби, необхідно звернутися з офіційною заявою до ТЦК чи військово-лікарської комісії, а не самовільно не з'являтися на повістку.

Часті запитання

Які причини визнаються поважними для того, щоб не з'явитись за мобілізаційною повісткою?

Законодавство передбачає вичерпний перелік поважних причин: тяжка хвороба, стан під час яких людина об'єктивно не може здійснювати рух, критичні сімейні обставини. Наявність судової справи, як прямо висловився суд, до цього переліку не входить.

Чи може мобілізований з судовою справою отримати відстрочку?

Відстрочка розглядається військово-лікарською комісією на підставі медичних показників, а не судового статусу. Необхідно офіційно звернутися до ТЦК з документами про судову справу й запитати про можливість відстрочки через спеціальні процедури.

Як довести, що ти не намагався ухилятися від служби?

Слід своєчасно звертатися до ТЦК, повідомляти про будь-які об'єктивні причини, зберігати документи й свідчення про намагання виконати мобілізаційний наказ. Самовільна неявка - це факт, який складно спростувати в суді.

Яка відповідальність за ухилення від мобілізації в Україні?

За статтею 336 КК України - до 3 років позбавлення волі. Суд при винесенні вироку має врахувати обставини справи, але факт неявки за повісткою визнається основною ознакою правопорушення.

Чи можна оскаржити вирок за ухилення від мобілізації?

Так, вирок апеляційного суду можна оскаржити до апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення. Необхідно подати апеляційну скаргу через письмового представника.

Що робити, якщо мені вручили повістку, але я маю судову справу?

Негайно звернутися до ТЦК з документами про судову справу, проконсультуватися з юристом щодо можливих причин для відстрочки, і в будь-якому разі з'явитися у вказаний час для офіційної фіксації причини неявки, якщо вона об'єктивна.