Чому Україна розробляє альтернативний план

Непередбачувані атаки противника на автомобільні переходи змусили місцеву владу переглянути весь підхід до організації кордонної інфраструктури. Влітку 2026 року ворог почав наносити удари по контрольно-пропускних пунктах, починаючи з південного регіону. Таким ударам піддалися перехідні точки в Одеській області, а пізніше загроза поширилася на північні рубежі. Саме тому владою розроблено план Б – перенесення частини пунктів пропуску на території партнерських держав, де вони матимуть кращий захист.

Ця ініціатива базується на розумінні того, що традиційна інфраструктура, розташована безпосередньо на кордоні, залишається вразливою. Тому стратегічне перемістення операцій за кордон на території союзних європейських країн має забезпечити стабільність та безперервність перевезень.

Спільні пункти пропуску: досвід і перспективи

Концепція спільного контролю на кордонах вже реалізована в деяких місцях. З Республікою Молдова Україна має повноцінний спільний контроль, де подорожуючі здають документи один раз, а отримують їх уже з усіма штампами та дозволами обох країн. Це суттєво скорочує час перетину кордону.

На території Польщі працюють чотири повноцінні спільні переходи, а також один пункт зі скоординованим контролем. У цьому форматі спочатку перевіряє службовець однієї держави, а за метр далі – представник іншої. Однак ці угоди з Варшавою було укладено давно, до приєднання Польщі до Шенгенської зони.

«Зараз розробляємо юридичну рамку для подальшого створення спільних пунктів. Для кожної нової угоди з країною-членом ЄС необхідно окремо домовитися і підписати договір», – пояснюють у владі.

Переговори з ЄС та сусідніми країнами

У 2026 році Україна активно проводить переговори з кількома європейськими партнерами щодо укладення нових угод. З Польщею та Словаччиною вже є офіційно погоджені договори, але вони ще не підписані. Європейська комісія висловила деякі зауваження щодо відповідності документів Шенгенському кодексу, але ці правки не перешкоджають підписанню.

Угода вже була надіслана до органів ЄС на перевірку. Наразі тривають переговори щодо формулювання, яке задовольнить як європейський уряд, так і національні влади.

З Румунією та Угорщиною ситуація різна. Договори відправлені для розгляду, але зворотного зв'язку ще не надійшло. З румунською стороною існує меморандум про побудову п'яти нових переходів на їхній території.

Мобільні укриття як невідкладна необхідність

Крім перенесення пунктів, владою прийнято рішення про встановлення мобільних убежищ на діючих переходах. До кінця 2026 року планується монтаж захисних конструкцій на 36 контрольних пунктах.

  • Мобільні укриття встановлюються на поточно атакованих переходах
  • На пунктах, які будуються або реконструюються, монтуються повноцінні сховища
  • Велике укриття було облаштовано в новому переході Біла Церква на Закарпатті
  • Польща та Молдова також розпочали встановлення захисних споруд на своїх кордонних пунктах

Як спільні переходи змінять ситуацію для мандрівників

Якщо запустити спільні контрольні пункти, змін буде кілька, однак вони залежать від типу інфраструктурного рішення. При синхронній роботі двох служб на одному переході час проходження скорочується, але не кардинально.

Для істотного зменшення черг необхідна будова нових пунктів. Більша кількість переходів надає мандрівникам більше вибору, що розподіляє потоки і зменшує затримки на кожному з них.

Якби перетворити окремі переходи на спільні, то прискорення буде помітним, однак не революційним. Для глобального вирішення проблеми затору потрібне саме розширення мережі пунктів пропуску.

Правовий базис і роль українських прикордонників

Коли представники українських органів працюватимуть на території ЄС, вони керуватимуться українським законодавством, але також положеннями двосторонньої угоди. Цей документ визначає права та обов'язки сторін, межі компетенції та порядок взаємодії служб.

Для набуття чинності угода повинна пройти ратифікацію парламентом. Після цього вона стає частиною внутрішнього законодавства та юридично зобов'язує всі органи влади.

Стратегія розвитку кордонної інфраструктури до 2030 року

Тривають роботи над новим переходом між Ямпіллю та Косеуцем з Молдовою. Передбачається відкриття цього переходу наприкінці 2026 року або на початку 2027-го. Це буде один із перших пілотних проєктів із розроблюваної схеми.

Два експериментальні проєкти передбачають перенесення операцій з української території на молдавську. До кінця 2026 року планується запуск повноцінної роботи спільних служб на території сусіда, що фактично створюватиме спільні переходи нового формату.

Нині ці пункти функціонують як окремі об'єкти – один на території України, інший на території Молдови. Після реалізації плану вони поєднаються в єдину систему.

Модульний підхід до будівництва

На період до 2030 року владою передбачено перехід від капітальних будівель до тимчасових модульних конструкцій. Такий підхід обґрунтований перспективою членства України в Шенгенській зоні, коли традиційні контрольні пункти втратять сенс.

Модульні системи можна швидко встановити, розібрати та перепрофілювати за іншим призначенням, замість того щоб інвестувати великі суми в постійні об'єкти інфраструктури.

Цей підхід економічно виправданий, оскільки дозволяє гнучко реагувати на зміни та уникати виробництва застарілих будівель.

Фінансування проєктів розвитку

Проєкти розвитку прикордонної інфраструктури до 2030 року реалізуються переважно за рахунок державного бюджету України, однак з кількісної підтримкою Європейського Союзу.

  • Програма Connecting Europe Facility надає гранти на 50% фінансування окремих проєктів
  • Розширення переходу Порубне на румунському кордоні фінансується з європейських коштів на половину
  • Реконструкція переходу Лужанка на угорському кордоні також отримує ЄС-фінансування
  • Облаштування сервісної зони біля переходу Ягодин фінансується з ЄС-бюджету
  • Європейський інвестиційний банк надав 60 млн євро на розбудову прикордонної інфраструктури

Ці кошти спрямовуються на розширення і вдосконалення переходів, оновлення технологій та підвищення пропускної спроможності.

Пропускна спроможність нових переходів

Новітній перехід Біла Церква на румунському кордоні розраховується на середньодобовий потік у 400 легкових автомобілів у обидва напрямки. У період пікового навантаження та при високій інтенсивності руху цифра може зростати до 500 машин за добу.

Такі показники дозволяють обробляти значні обсяги трансконтинентального трафіку, що є критично важливим для територій ЄС та України у контексті інтеграції та торговельних потоків.

Висновок та подальші кроки

Розробка плану Б демонструє готовність держави адаптуватися до нових викликів безпеки. Комбінація спільних пунктів пропуску, мобільних укриттів та модульної інфраструктури повинна забезпечити стійкість системи й умови для безперервного функціонування кордонних операцій.

Близькі роки будуть вирішальними для реалізації цієї стратегії. Якщо переговори з партнерами продовжуватимуться успішно, то вже у другій половині 2026 року можуть бути підписані ключові угоди, які дадуть змогу запустити перші спільні переходи нового покоління.

Часті запитання

Що таке план Б для українських пунктів пропуску?

План Б – це альтернативна стратегія, розроблена через атаки противника на прикордонну інфраструктуру. Вона передбачає перенесення контрольно-пропускних пунктів на територію партнерських країн ЄС, таких як Польща, Румунія та Угорщина, де вони матимуть кращий захист від атак.

Як функціонують спільні пункти пропуску з Молдовою?

На кордоні з Молдовою запроваджено повноцінний спільний контроль. Подорожуючі здають документи один раз, а отримують їх з усіма штампами та дозволами обох країн. Це суттєво скорочує час перетину кордону порівняно з окремими перевірками.

Коли будуть встановлені мобільні укриття на всіх пунктах пропуску?

За планом, мобільні укриття мають бути встановлені на 36 контрольних пунктах до кінця 2026 року. Крім того, на пунктах, які реконструюються або будуються заново, монтуються повноцінні сховища.

Яке фінансування виділяється на розвиток прикордонної інфраструктури?

Проєкти фінансуються переважно з українського бюджету з підтримкою ЄС. Програма Connecting Europe Facility надає гранти на 50% вартості, а Європейський інвестиційний банк виділив 60 млн євро на розбудову кордонної інфраструктури.

Як модульні конструкції вирішуватимуть проблему застарілої інфраструктури?

На період до 2030 року держава переходить до тимчасових модульних систем замість капітальних будівель. Це вирішує проблему адаптації до майбутнього членства України в Шенгенській зоні, коли традиційні контрольні пункти втратять функцію.

Які угоди вже укладені з Європейськими країнами щодо спільних пунктів?

Поки що двостороння угода про спільні пункти пропуску є лише з Молдовою. З Польщею та Словаччиною договори офіційно погоджені, але ще не підписані. З Румунією та Угорщиною угоди передані на розгляд, але зворотного зв'язку ще немає.