Зустріч Зеленського та Трампа: санкції на Росію залишаться, но впливу мало

Контекст майбутньої зустрічі: коли й де вона відбудеться

У вересні 2026 року у Нью-Йорку розпочнеться сесія високого рівня Генеральної Асамблеї ООН за участю глав держав та урядів. Президент США Дональд Трамп планує виступити у вівторок, а українська делегація прибуватиме днем пізніше. Водночас Кремль представлятиме глава російського МЗС, оскільки президент Путін не планує брати участь у заході.

Хоча офіційне розписання американського лідера та не містить анонсованої зустрічі з Володимиром Зеленським, подібні формати часто виходять за межі офіційних графіків. Минулий досвід засвідчує, що переговори можуть відбутися протягом кількох днів перебування в Нью-Йорку, можливо у форматі коротких дискусій поміж офіційними заходами.

Слаба позиція США на тлі глобальних викликів

На момент розпланування цієї зустрічі американська адміністрація перебуває у складній ситуації. Військові операції на Близькому Сході не принесли очікуваних результатів, що призвело до світової енергетичної кризи. У США значно зросли ціни на паливо: бензин подорожчав на 6%, дизельне пальне — на 12% лише за вересень.

Крім того, передвибори до Конгресу відбуватимуться за місяць після цієї зустрічі. Республіканці ризикують втратити більшість у Палаті представників, а контроль над Сенатом залишається невизначеним. Ці фактори значно впливають на переговорну позицію США стосовно України та Росії.

Попередній період засвідчив зміну підходу американської адміністрації до українського конфлікту. Якщо в 2024 році США були переконані у неминучості поразки України через територіальну та демографічну переваги Росії, то українські удари по цілям всередину РФ дещо переорієнтували цей погляд. Однак США після фактичного невдачу на Близькому Сході мають обмежені важелі впливу на Москву.

Перемир'я: енергетичне та морське

За твердженням українських дипломатів, зустріч може завершитися домовленістю про два види перемир'я — енергетичне та морське. Київ пропонував подібну схему багато разів раніше.

Енергетичне перемир'я передбачає взаємну відмову від ударів по енергетичній інфраструктурі:

• Україна припиняє атаки на російські нафторозподільні заводи та енергомережі
• Росія зупиняє знищення українських теплоелектростанцій і газових мереж
• Захищається критична інфраструктура обох країн

Щодо морського перемир'я, то Туреччина неодноразово пропонувала Києву та Москві варіанти деескалації в Чорному морі. Однак Путін послідовно відхиляє такі пропозиції, вибираючи курс на подальшу ескалацію.

Попри офіційні заяви Кремля про невигідність припинення вогню, російська економіка потерпає значних збитків від українських операцій.

Економічні мотиви для перемир'я з боку Росії

Морський експорт російської сирої нафти з портів Чорного моря впав понад на 60%. Експорт пшениці знизився на 50%. Знищення логістичних центрів російських маркетплейсів спричинило збитки у $20 мільярдів. Ці цифри демонструють, що Кремль дійсно почуває економічний тиск.

Коли російські посадовці заявляють про невигідність перемир'я або повернення до «зернової угоди», це радше позиційна гра та підвищення ставок у переговорному процесі. Однак питання залишається: чи готов Путін на такі компроміси напередодні американських проміжних виборів?

Трамп неодмінно захоче приписати будь-яке досягнення собі для отримання політичних балів в очах виборців. Водночас адміністрація США намагалася в останні тижні виправдати власні провали на Близькому Сході, звинувачуючи Україну в підвищенні світових цін на паливо через удари по російським нафтозаводам. Це може стати потенційною точкою напруги під час переговорів у Нью-Йорку.

Санкції: чи залишаться вони в силі

Трамп нещодавно підписав так зване «закон Грема» — законодавство про жорсткі санкції проти Росії та осіб із найближчого оточення Путіна. На перший погляд, це видається суворим кроком. Однак в законі передбачено, що запровадження нових санкцій залишається виключним правом президента США.

Важливішим є те, що закон забороняє американському президентові без дозволу Конгресу послабляти або скасовувати вже введені санкції проти Росії. Також встановлюються заборони на нові американські інвестиції в Россію та придбання державного російського боргу.

Попри офіційні твердження Кремля про можливість миру через багатомільярдні економічні угоди з США, такі сценарії тепер значно менш імовірні:

• Конгрес контролює можливість скасування санкцій
• США запровадили нові санкції проти російського банку ВТБ за співпрацю з Іраном
• Господарські втрати від вже введених санкцій суттєво впливають на російську економіку
• Світова торговельна криза знижує аперитив США до нових угод з Росією

Дипломатичне врегулювання конфлікту буде можливе лише за умови, що обидві сторони визнають межі свого впливу та готові до справедливих компромісів, а не односторонніх поступок.

Військова допомога США як інструмент тиску

Позиції як Вашингтона, так і Києва могли б значно зміцніти відновленням активної військової допомоги Україні. Однак до того, як оновлений склад Конгресу розпочне роботу, це залишається малоймовірним. Республіканська більшість у Палаті представників передаватиметься демократам, а адміністрація Трампа навряд чи самостійно ініціюватиме нові пакети озброєння для України.

Це означає, що в ближайші місяці військова дипломатія залишатиметься важлива, але обмежена чинником, який повинен враховуватися під час переговорів у вересні.

Висновки: реалістичні очікування

Зустріч Зеленського та Трампа на Генасамблеї ООН відбудеться на фоні суперечливих інтересів і обмежених важелів впливу. Sankcii проти Росії залишаться в силі через рішення Конгресу, однак США більше не мають великої кількості засобів прямого політичного тиску на Кремль.

Енергетичне та морське перемир'я залишаються бажаними результатами для України, але досі відкинуті Росією. Успіх переговорів залежатиме не лише від тактичних переговорних позицій, але й від глобальних економічних реалій, які змушують усіх учасників переосмислити стратегії взаємодії на світовій арені.